Переклад сайту в Google

Ukrainian Belarusian Chinese (Simplified) English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

Відеогалерея

Випуск 2010

Випуск 2010

День знань

Присяга 2010

 

Поточна погода

Івано-Франківськ: Хмарно з проясненнями, light snow showers, 0 °C

Зараз присутні

Зараз присутні 0 користувачів та 1 гість.

Опитування

Сподобався вам наш сайт?:

Календар

M T W T F S S
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
31
 
 
Додати до календаря
Головна

З історії навчального закладу

Зберегти у PDF Зберегти у PDF

ВІД ШКОЛИ МІЛІЦІЇ - ДО ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ

 

 Історія почалась з наказу № 00106

Історія Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ  розпочалася з наказу МВС СРСР № 00106 від 14 квітня 1956 року про створення Станіславської школи міліції. У цьому документі було визначено профіль нового навчального закладу - перепідготовка дільничних уповноважених органів міліції: "В школу направляти дільничних уповноважених, які мають освіту не нижче 7 класів, позитивно характеризуються на службі і мають потребу у підвищенні теоретичних знань, а також молодший начальницький склад органів міліції, котрий позитивно зарекомендував себе на практичній роботі, заслуговує після закінчення школи висунення на посаду дільничного уповноваженого."

Для нового міліцейського навчального закладу було відведено приміщення військової частини ГУ ВКО МВС СРСР на тодішній вулиці Станіславських дивізій. Вона готувала кінологів. А ще раніше, у далекому 1883 році, на тому місці були зведені бараки і конюшні ХІ-го армійського корпусу Австро-Угорського війська. Там розміщалася школа верхової їзди. Через дорогу, де зараз приміщення заочного відділення, була розквартирована, власне, сама частина.

Зберігся досить цікавий документ, датований 16 вересня 1890 року. У ньому командування корпусу звертається до магістрату королівського міста Станіславів: „Незважаючи на те, що Вами відхилені численні листи військового командування щодо будівництва казарм для двох, а за можливістю, трьох ескадронів штабу дивізії, командування корпусу вірить, що високоповажний магістрат об’єктивно віднесеться до питання їх спорудження". Військові обґрунтовували свої докази тим, що місто, з одного боку, буде більш захищеним, а з другого - громадськість матиме з того лише вигоду. Очевидно, ці аргументи магістрат визнав переконливими, бо вже невдовзі розпочалося будівництво двох казарм, які у даний час є першим та другим навчальними корпусами інституту.

З 1914 року, коли розпочалась Перша світова війна, а Станіславів переходив від однієї влади до іншої, на території нинішнього ВНЗ були розквартировані австро-угорські драгуни, російська кіннота, польські улани, а під час Другої світової - німецькі війська. У 1944 році, із звільненням міста від фашистів, тут базувалася військова частина - спочатку Народного Комісаріату внутрішніх справ, а потім МВС СРСР.

 Відповідно до наказу МВС СРСР, чисельність курсантського складу мала становити 400 осіб, а термін навчання - п’ять з половиною місяців. Однак, у зв’язку з непідготовленістю приміщень перші два набори були проведені у розрахунку по 250 осіб кожен. А починаючи з 1957 року, набори слухачів здійснювалися відповідно до штатної належності перемінного складу.

На той час на Прикарпатті ще не було досвідчених міліцейських кадрів, котрі могли б займатися перепідготовкою дільничних уповноважених, як це вимагалося у наказі. Тому новий навчальний заклад створювали практично з нуля. Основу викладацького складу становили офіцери, які прибули з Могильовської, Саратовської, Вільнюської, Єлабузької, Львівської, Ташкентської шкіл міліції та інших навчальних закладів МВС СРСР, а також практичні працівники міліції та партійних органів Станіславської області. Вони привезли з собою підручники, які досі зберігаються в бібліотеці інституту. По бібліотечних штампах в них можна вивчати географію тодішнього Радянського Союзу.

Першим начальником Станіславської школи міліції було призначено підполковника міліції Йосипа Мурашка, який мав чималий стаж роботи у правоохоронних органах. У війну Йосип Юхимович воював в тилу ворога у Білорусії, мав бойові нагороди - ордени Великої Вітчизняної війни та Червоної Зірки, медаль „За бойові заслуги". Його заступником став полковник міліції Гаврило Олексійович Сливко, якого направили на роботу у навчальний заклад з УМВС Хмельницької області, а заступником начальника навчального відділу призначили підполковника міліції Олександра Амвросійовича Рєзникова з Львівської школи міліції. Обов’язки заступника начальника школи по політичній частині виконував майор міліції Антон Антонович Лисяк, керівником циклу суспільних наук призначили підполковника міліції Олексія Олексійовича Вєковіщєва, котрий прибув з Каунаської школи міліції. Першими викладачами цього циклу були майори Іван Несторович Сокирський, Артем Васильович Кущ, капітан міліції Олександр Федорович Ширяєв. Спеціальний юридичний цикл очолив старший лейтенант міліції Всеволод Петрович Федоров, відряджений з Єлабузької школи міліції. Разом з ним на циклі працювали майор міліції Василь Опанасович Руденко та капітан міліції Василь Дмитрович Олександров, а також Михайло Костянтинович Гурський.   Керівником курсу було призначено капітана міліції Олександра Олександровича Терентьєва, старшим інспектором групи кадрів - старшого лейтенанта міліції Олександра Геннадійовича Козлова, начальником бібліотеки - старшого лейтенанта міліції Івана Даниловича Годуна, старшим викладачем військових дисциплін - Михайла Олексійовича Телєгіна, який прибув з Саратовського військового училища. Господарський відділ очолив майор міліції Микола Миколайович Агєєв, комунально-експлуатаційну частину - капітан міліції Костянтин Матвійович Пронін, канцелярію - молодший лейтенант міліції Зінаїда Василівна Смирнова, фінансову частину - Валентина Рябова, а медичну - Валентина Дмитрівна Молодих. Керівництву новоствореної школи разом з підлеглими довелося, як кажуть, закотити рукави. Адже та матеріально-технічна база, котра дісталася їм у спадок, не могла забезпечити навчально-виховну роботу зі слухачами, а потім й курсантами, а також елементарні побутові умови для них.

Керівництво школи мобілізувало на господарські роботи, які проводилися щоденно після занять, увесь особовий склад включно з вільнонайманими працівниками. За два роки було капітально відремонтовано два навчальні корпуси, їдальню, клуб. Чотири будівлі конюшень переобладнали під житлові та адміністративні приміщення.

Перший набір слухачів було проведено з 5 по 14 червня 1956 року, а вже 15 червня розпочався навчальний рік. Незважаючи на дуже стислі терміни, викладачам та вільнонайманим працівникам вдалося своєчасно підготувати навчальні та житлові приміщення. 22 червня в школі було створено навчальну раду, яку очолив підполковник міліції Й.Ю.Мурашко. 30 червня відбувся урочистий вечір, присвячений офіційному відкриттю школи міліції, за  участю керівного складу радянсько-партійних органів міста Станіслава і Станіславської області. Новостворений навчальний заклад відвідали високі гості з Москви і Києва - спочатку начальник управління навчальних закладів МВС СРСР генерал-лейтенант Марченков, а потім - заступник міністра внутрішніх справ  УРСР генерал-майор Р.Є.Булдорович.

Поряд з навчанням особовий склад школи задіювали для охорони громадського порядку. Слухачі та викладачі патрулювали вулиці обласного центру, попереджували правопорушення, затримували осіб, які їх скоювали. Так, вночі 27 липня 1956 року слухачі І.Тацький, М.Костилєв та К.Муравченко обеззброїли в міському парку п’яного військового офіцера, який перезаряджав табельний пістолет „Макарова" і погрожував ним перехожим. Наказом начальника школи слухачів преміювали грошовою винагородою.

Однак траплялися випадки порушень службової дисципліни як з боку слухачів, так і працівників школи міліції. Вихованці школи, які провинилися, перебували від 5 до 15 діб на гауптвахті, а щодо викладачів, окрім доган, зауважень і попереджень, існував такий вид покарання як домашній арешт. Скажімо, у листопаді 1956 року наказом начальника школи коменданта навчального закладу „посадили" під домашній арешт на 5 діб за незадовільну підготовку навчальних і житлових приміщень до опалювального сезону.

Керівництво школи надавало великого значення розвитку фізкультури і спорту, культурно-масової роботи. Вже 15 липня 1956 року на стадіоні „Динамо" відбулась першість навчального закладу з легкої атлетики.  У змаганнях взяли участь 89 викладачів та слухачів, 34 з них виконали нормативи ГПО. Найсильніші легкоатлети увійшли до складу збірної школи, яка у серпні зайняла перше місце в чемпіонаті обласної ради „Динамо".  Спортсмени навчального закладу стали переможцями першостей облради „Динамо" з волейболу та стрільби з бойової зброї.  У школі міліції було створено секції з волейболу, стрільби, легкої атлетики та городків. Вони працювали щовівторка та щоп’ятниці з 17 до 18 години.

25 серпня 1956 року в шкільному клубі вперше відбувся концерт художньої самодіяльності. Виступ самодіяльних артистів тепло зустріли глядачі. За підготовку цікавої і змістовної програми концерту начальник школи преміював слухачів О.Панчія, В.Сорокіна, М.Донюшкіна, М.Нестерова та інших.  Згодом гурток художньої самодіяльності поповнився членами сімей співробітників навчального закладу. Самодіяльні артисти міліцейської школи почали виступати у парку культури і відпочинку, Будинку народної творчості.

Особовий склад Станіславської школи міліції допомагав сільським трудівникам у збиранні врожаю. Так, у липні 1956 року "трудовий десант" в кількості 110 слухачів "висадився" на поля колгоспу імені Калініна Тлумацького району. Надалі школа не раз допомагала збирати врожай сільськогосподарським підприємствам Тисменицького і Богородчанського районів, водночас поповнюючи на зиму овочами і фруктами свої продовольчі склади.

Третього грудня 1956 року відбувся перший випуск слухачів Станіславської школи міліції. Її закінчили 234 працівники з усіх обласних управлінь охорони громадського порядку, у тому числі 21 - з Донецького, 18 - Львівського, 16 - Луганського, 15 - Одеського, 14 - Дніпропетровського, 12 - Київського, 11 - Харківського, 9 - Станіславського. Наказом начальника школи три випускники - капітан міліції Іван Миргород, старший лейтенант міліції Іван Снєтковий та лейтенант міліції Павло Леонтьєв були занесені на Дошку пошани навчального закладу і нагороджені іменним годинником.

Наступного року посвідчення про закінчення Станіславської школи міліції отримали вже 243 особи і лише 5 з них - з органів внутрішніх справ Прикарпаття. У 1958 році серед випускників цього міліцейського навчального закладу з’явилися працівники міністерств та обласних управлінь охорони громадського порядку з РРФСР, Молдавської РСР, Білоруської РСР. Усього в тому році школу закінчила рекордна кількість слухачів - 732 з 74 автономних республік та областей Радянського Союзу (найбільше з Донецької та Ленінградської областей - по 30 чол.).

Другому випуску Станіславської школи міліції теж довелося не тільки вчитися, здійснювати охорону громадського порядку в місті, але й займатися господарськими роботами. Зокрема, силами слухачів було відремонтовано одну будівлю, споруджено спортивне містечко, виконано значний обсяг земельних робіт, чим державі зекономлено понад 100 тисяч карбованців. При охороні громадського порядку за п’ять місяців 1957 року було затримано більше ста правопорушників.

        У травні 1957 року 150 слухачів школи були задіяні до проведення рятувальних робіт  під час ліквідації наслідків повені в населених пунктах Калуського, Долинського, Войнилівського, Вигодського районів. За добросовісне ставлення до служби слухачів Рожкова, Косенка, Метельського, Дереча, Бідного, Найдьонова, Андрійчука, Рачковського, Тоболіна, Животова нагородили нагрудним знаком "Відмінник міліції".

Підполковник міліції Йосип Мурашко працював начальником Станіславської школи міліції трохи більше двох років. У червні 1958 року він поїхав у селище Вигоду, де заготовляли деревину для спорудження спортивного залу. Йосип Юхимович повернувся додому пізно, а вночі у нього стався серцевий напад. Медикам врятувати його не вдалося. Ховали Й. Мурашка на батьківщині, у Мінську, куди його тіло переправили літаком.

Першого липня 1958 року начальником Станіславської школи міліції було призначено полковника міліції кандидата історичних наук Анатолія Смірнова. При ньому у вересні того ж року школу реорганізували у спеціальну середню школу міліції МВС СРСР. Перед нею було поставлено завдання готувати для органів міліції оперативно-начальницький склад. Контингент курсантів - 300 осіб (по 150 на кожному з двох курсів). Згідно з наказом МВС СРСР № 0121 від 21 березня 1958 року, комплектування школи здійснювалося особами, які мали середню освіту, а після закінчення навчального закладу випускникам видавався диплом з присвоєнням кваліфікації юриста. І якщо перші два роки школа працювала за навчальними планами для курсів удосконалення підготовки дільничних уповноважених, затверджених заступником міністра внутрішніх справ СРСР, то у 1958-1959 навчальному році - за навчальним планом, затвердженим Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. У наступному навчальному році школа одночасно працювала й за тематичними планами для курсів удосконалення начальників та заступників начальників міськрайвідділів міліції, а також працівників карного розшуку (термін навчання - п’ять з половиною місяців).

Наказом по Станіславській середній спеціальній школі міліції № 227 від 23 серпня 1958 року на перший курс було зараховано курсантами 172 особи. На другий курс - 142 курсанти, які закінчили перший курс Київської спеціальної середньої школи міліції. Їх перевід для продовження навчання здійснили у зв’язку із скороченням перемінного складу КССШМ на 300 осіб.

Наказом МВС СРСР № 0121 - 58 р. для Станіславської ССШМ встановлювався також і контингент слухачів курсів перепідготовки дільничних уповноважених в кількості 200 осіб із піврічним терміном навчання. З березня 1959 року кількість слухачів на цих курсах скоротили вдвічі для різних службових категорій та з різними термінами навчання, які  визначалися окремими наказами міністерства.

Додатком до наказу МВС СРСР № 0438 від 22 червня 1958 року було затверджено штат Станіславської спеціальної середньої школи міліції. Керівництво навчального закладу складалося з начальника школи (посада відповідала званню комісара третього рангу), двох його заступників - начальника навчального відділу та заступника по політичній частині (посади полковників міліції), а також секретаря партійної організації. Посадовий оклад начальника ССШМ становив 2600 рублів, його заступників - по 2300 рублів, секретаря парторганізації - 1600 рублів. Зарплата, по тих часах, досить пристойна.

У штаті навчального відділу налічувались чотири посади. Крім керівника, - його заступник (підполковник міліції), інспектор та викладач-методист із заочного навчання. У школі було чотири цикли: суспільних наук, спеціальних дисциплін, юридичних дисциплін, військових дисциплін та фізичної підготовки. Посада керівника циклу відповідала званню полковника міліції, а посадовий оклад становив 1700-1900 рублів (найвищий був у начальника циклу спеціальних дисциплін). Відповідно до штату, в школі працювали 6 старших викладачів (підполковник міліції) та 18 викладачів (майор міліції).

Навчально-допоміжний персонал складався з 13 осіб: інструктора з  фізпідготовки, начальника кабінету спеціальних дисциплін, начальника кабінету криміналістики (він же завідував фотолабораторією), трьох водіїв-інструкторів, двох бібліотекарів спецбібліотеки, начальника клубу, звукокінорадіомеханіка, завідуючого бібліотекою та двох бібліотекарів. Посади начальників кабінетів, інструктора з фізпідготовки та начальника клубу були атестовані (капітан міліції), а решта - вільнонаймані.

Крім того, в групу кадрів входили старший інспектор та завідуючий діловиробництвом, п’ять осіб - в канцелярію (керівник - атестований, старший лейтенант міліції), господарський відділ складався з 7 осіб (начальника відділу та начальника продовольчої і речової служби - атестовані, а також бухгалтера, завідуючих продовольчим та речовим складами, діловода і кравця). В їдальні працювали 12 жінок, в тому числі чотири кухарі та три офіціантки, а також одна особа займалася (російською мовою) „корнечисткой". У неї та посудомийок, до речі, була найнижча зарплата - 360 рублів.

До складу комендатури входили комендант (капітан міліції), два вахтери (сержанти міліції) та вільнонаймані електромонтер, слюсар-водопровідник, механік насосної станції, столяр, телефоніст, 6 прибиральниць та 4 кочегари. Під час опалювального сезону дозволялось додатково утримувати 11 кочегарів. У фінансовій частині працювали дві особи (начальник - капітан міліції та вільнонайманий бухгалтер - казначей), в медичній службі - начальник, він же лікар-терапевт (до речі, посада підполковника міліції), старший фельдшер (старший лейтенант міліції) і санітарка.

У штаті школи були також по два начальники курсів та їх заступники, завідуючий складом зброї, механік гаража та троє водіїв. Усього - 106 осіб постійного складу (по 52 начальницького складу та робітників й службовців), а також два сержанти.

З автотранспорту у школі були автомашина М - 21 („Побєда"), ГАЗ - 69, по два автомобілі ГАЗ - 51 та ЗИС - 150, три навчальні ГАЗ - 51, автобус ПАЗ - 651, ГАЗ-51 з кузовом, а також мотоцикл з коляскою.

Станом на 1 січня 1959 року в Станіславській ССШМ працювали: полковник міліції Анатолій Іванович Смірнов (начальник школи), його заступниками - полковники міліції Олександр Амвросійович Рєзников (він же - начальник навчального відділу) та Олексій Олексійович Вєковіщєв (зам- політ). Заступником начальника навчального відділу був майор міліції Петро Олександрович Фролов, а цикли очолювали: суспільних наук - майор міліції Олександр Федорович Ширяєв, спеціальних дисциплін - підполковник міліції Іван Павлович Подпоркін, юридичних дисциплін - лейтенант міліції Михайло Костянтинович Гурський, військових дисциплін і фізичної підготовки - підполковник міліції Михайло Олексійович Телєгін. Старшим інспектором групи кадрів працював капітан міліції Савва Фролович Семененко, керівником господарського відділу - майор міліції Костянтин Матвійович Пронін. Начальниками курсів були підполковник міліції Іван Михайлович Іванов та майор міліції Олександр Олександрович Терентьєв.

Наказом МВС СРСР № 0195 від 19 травня 1959 року в Станіславській ССШМ було відкрито заочне відділення з терміном навчання три роки. На нього приймали працівників органів внутрішніх справ з середньою освітою. Першими його слухачами стали 30 осіб, а дипломи про закінчення заочного відділення навчального закладу отримали 28 з них - представники п’яти областей України (найбільше зі Станіславської - 12, а також Хмельницької і Тернопільської - по п’ять).

У 1959 році відбувся перший випуск спеціалістів з середньою спеціальною освітою. Їх розподілили по 27 обласних управліннях та відділах міліції на залізницях Української РСР та Російської Федерації. Зі 141 випускника Станіславської школи тільки троє залишилися працювати на Прикарпатті, а найбільшу їх кількість направили на службу в ОВС Луганської (20), Київської (17), Полтавської (14) областей. Та вже наступного року ситуація змінилась. Після закінчення школи в нашій області залишився працювати 31 випускник. Навчальний заклад став справжньою кузнею кадрів для прикарпатської міліції.

 

Перша Присяга

У травні 1960 року Станіславську школу міліції відвідав міністр внутрішніх справ УРСР генерал внутрішньої служби третього рангу О.М.Бровкін, а пізніше - його заступник полковник внутрішньої служби І.Л.Дегтярьов. Вони залишилися задоволеними побаченим, бо навчальний заклад розвивався швидкими темпами. Керівництво школи, партійна та комсомольська організації організовували для слухачів зустрічі з відомими на Прикарпатті людьми, керівниками правоохоронних  органів, передовиками виробництва. Так, протягом 1960 року вихованці навчального закладу зустрічалися з депутатом Верховної Ради УРСР Параскою Гоголь, Героєм Соціалістичної праці Буренком, героями книги Макаренка "Педагогічна поема" Калабаліним та "Сильні духом" Мєдведєва - Сухненком. За цей час викладачі і слухачі прочитали для населення більше 200 лекцій і доповідей на суспільно-політичні теми, дали понад 30 концертів. До речі, на конкурсі-огляді художня самодіяльність Станіславської школи міліції зайняла друге місце серед навчальних закладів міста.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 12 грудня 1960 року 13 грудня 1960 року МВС Української РСР видало наказ № 0248 „Про переведення деяких посад начальницького офіцерського, сержантського та рядового складу органів та навчальних закладів МВС УРСР в категорію посад, які підлягають заміщенню робітниками та службовцями" (оперативності міністерських чиновників сьогодні може позаздрити будь-яка установа). Ним наказувалося до першого січня 1961 року посади начальницького, офіцерського, сержантського і рядового складу перевести в категорію посад, які підлягають заміщенню робітниками та службовцями. Відповідно до переліку, до них входили, зокрема, посади начальників циклів юридичних та суспільних наук, старшого викладача і викладача циклів суспільних наук, юридичних дисциплін, фізичної підготовки та автосправи, керівників клубу, фотолабораторії, канцелярії, фінансової частини, медичної служби і господарського відділу, коменданта, механіка гаража та інші. Тож, після того як 3 квітня 1961 року міністр внутрішніх справ Української РСР генерал внутрішньої служби третього рангу О.М.Бровкін затвердив штат Станіславської спеціальної середньої школи міліції, то у ньому залишилася 91 посада постійного складу, з них начальницького складу - 23 і 3 молодшого начальницького складу, а також 65 робітників та службовців.

Згідно з пунктом 2 наказу МВС УРСР № 0248 осіб, які займали посади, перечислені у переліку, до 31 грудня 1960 року звільнили в запас Радянської Армії і, за їх бажанням, залишили на роботі на попередніх посадах в якості робітників та службовців.

У червні 1961 року особовий склад Станіславської школи міліції успішно, без порушень дисципліни впорався з важливим завданням - забезпеченням охорони громадського порядку в містах Ужгород та Мукачево Закарпатської області під час перебування там Першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. А вже восени на викладачів та курсантів очікувало нове випробування - участь у гасінні двох лісових пожеж поблизу Яремчі. За проявлені мужність та високу свідомість 24 офіцери та курсанти були нагороджені грамотами та грошовими преміями, а навчальний заклад - Почесною грамотою Станіславського раднаргоспу. Наприкінці листопада 1961 року 90 офіцерів та курсантів школи брали участь у ліквідації наслідків аварії та пожежі на буровій вишці  поблизу Болехова.

З початку 60-их років особовий склад Станіславської, а потім Івано-Франківської, спеціальної середньої школи міліції почали задіювати для охорони громадського порядку під час святкування у Києві Першотравневих і Жовтневих свят. На тиждень до столиці виїжджали близько 150 викладачів та курсантів. Майбутні офіцери міліції та їхні наставники також охороняли громадський порядок під час проведення масових заходів та виборчих кампаній до місцевих рад депутатів трудящих, народних суддів не лише в Івано-Франківську, а й в районних центрах області. Їх також залучали до масштабних оперативно-профілактичних відпрацювань населених пунктів, спеціальних операцій з розшуку злочинців. Так, у березні 1965 року 24 другокурсники під керівництвом помічника начальника школи підполковника міліції М.О.Тєлєгіна брали участь у розшукових заходах та затриманні чотирьох засуджених, котрі втекли з виправно-трудової установи у Товмачику.  За відмінне виконання поставлених завдань особовий склад навчального закладу отримав заохочення від міністерства, управління внутрішніх справ, радянсько-партійних органів.

Навесні 1962 року школа вперше провела тримісячне оперативне стажування курсантів другого курсу в комплектуючих її органах міліції. Вихованці закладу стажувалися на посадах оперативно-начальницького складу у тих підрозділах, де мали після закінчення навчання працювати. Напередодні стажування курсанти пройшли 48-годинний спецкурс. Як свідчать записи в історичному формулярі школи, "усі курсанти виконали програму стажування на позитивну оцінку.  Відділи кадрів УОГП областей взяли активну участь у вивченні особистих і ділових якостей випускників. Стажування сприяло ще більшому наближенню навчального процесу до практики роботи органів міліції." А наприкінці 1963 року  у школі міліції вперше була проведена педагогічна нарада за участю представників відділів кадрів Дніпропетровського, Запорізького, Полтавського і Сумського обласних управлінь, що комплектували  навчальний заклад. На нараді підбили підсумки стажування курсантів і обговорили заходи щодо його покращення.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 листопада 1962 року місто Станіслав і Станіславська область були перейменовані в місто Івано-Франківськ та Івано-Франківську область. Відповідно до цього, наказом Міністерства охорони громадського порядку УРСР № 465 від 21 листопада 1962 року Станіславську спеціальну середню школу міліції перейменували на Івано-Франківську спеціальну середню школу міліції. У тому ж листопаді 1962 року увесь начальницький і курсантський склад школи в урочистій обстановці вперше прийняв Присягу.

Через півтори року, 27 квітня 1964 року, на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР Івано-Франківській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР вручили Червоний Прапор. Від імені Президії Верховної Ради УРСР його вручив голова виконкому Івано-Франківської обласної ради депутатів трудящих П. Ф. Кайкан. Прийняття Присяги особовим складом і вручення школі Червоного Прапора стали знаменними віхами в розвитку навчального закладу. На той час школу очолював полковник внутрішньої служби Василь Федорович Гудименко (з квітня 1961 року), а в січні 1964 року його на цій посаді змінив підполковник міліції Петро Олександрович Фролов, який до того працював начальником навчального відділу. Так сталося, що Петро Олександрович був керівником школи неповні десять місяців, бо в жовтні  1964 року після важкої хвороби помер. У грудні 1964 року начальником Івано-Франківської ССШМ було призначено полковника міліції Костянтина Олександровича Копєйкіна, який працював на цій посаді найдовше з усіх керівників навчального закладу.

В інформаційній довідці, підготовленій з нагоди 10-річчя школи, відзначалося, що за цей 1956-1966 роки отримали дипломи юристів середньої кваліфікації 1106 чоловік, а заочне відділення закінчили 158 працівників органів міліції: " У школі склався хороший колектив курсантського складу, у переважній більшості - зрілий, дисциплінований, який правильно розуміє свої завдання. Кістяком його є партійний  та комсомольський актив, молодший начальницький склад, відмінники і передовики навчання.

Переважна більшість курсантів закінчує школу з глибокими і міцними знаннями. Насамперед, на державних випускних екзаменах випускники отримують з року в рік по всіх предметах 80-85% відмінних та добрих оцінок. Не було випадків, коли б вони отримували незадовільні оцінки.

Із 1264 випускників, котрі закінчили денне та заочне відділення школи, 78 чоловік отримали дипломи з відзнакою. Кращі з них занесені на Дошку пошани випускників школи: П. Т. Коваленко, А. А. Кирилов, Г. Н. Сич, Н. Д. Максимчук (1961 р.), Б. В.Корушко, В. П. Лопатинський, Є. М. Сцибан (1962 р.), І. К. Наливайко, Е. Н. Авілов, Ю. А. Макаров, В. А. Подоляк (1963 р.), Е. К. Одерний, Б. Д. Суворкін (1964 р.), А. Я. Василенко, Е. Е. Малишев (1965 р.), В. Н. Божок, В. Г. Середа, Л. Н. Чичкань (1966 р.). 39 відмінників-випускників занесено в Книгу Пошани школи.

Випускники нашої школи зараз працюють по всій Україні, їх можна зустріти в найбільш віддалених пунктах Радянського Союзу. Вони високо несуть честь випускника Івано-Франківської школи міліції, успішно застосовують отримані в школі знання на практиці, добиваються високих результатів у боротьбі зі злочинністю.

За перші десять років існування навчального закладу його колективом було здійснено значний обсяг будівельних, ремонтних, інших господарських робіт, в результаті яких створені необхідні умови для нормальної діяльності школи. Зокрема, споруджено центральну котельню і центральну опалювальну систему, два овочесховища, будови центральної прохідної, заасфальтовано та озеленено територію, переобладнано освітлення будівель і територій, проведено водопровід і каналізацію.

Укомплектовані усім необхідним і обладнані належним чином навчальні кабінети всіх циклів, загальна та спеціальна бібліотеки, фотолабораторія, спортивне містечко, два спортивні зали. Пізніше побудували нове приміщення гаража та стрілецький тир.

У 1966 році в школі були зведені будівлі для курсів і нової фотолабораторії. У березні 1967 року розпочато будівництво спортивного залу на місці напівзруйнованої конюшні.

Станом на 1 грудня 1966 року Івано-Франківська ССШМ мала понад 7600 квадратних метрів житлового та службового фонду, у тому числі 2426 кв. м. навчальної площі і 1328 кв. м. займали гуртожитки. На балансі школи знаходилися 15 транспортних засобів, з них - три навчальні автомобілі і чотири мотоцикли.

У процесі вирішення основного завдання - підготовки кваліфікованих кадрів для органів міліції, а також створення навчально-матеріальної бази, формувався колектив начальницького, викладацького і курсантського складу.

Серед осіб, які віддали багато сил створенню школи, слід назвати полковника міліції В. Р. Руденка, підполковників міліції М. О. Телєгіна, І. П. Подпоркіна, Г. В. Акаєвича, В. Ф. Марковського, А. Н. Дмитрієва, О. М. Кузнєцова, Т. І. Молодих, майорів міліції А. П. Мінаєва, Г. Г. Тарабріна, Й. В. Аксьонова, Б. Д. Кулєшова, О. Г. Козлова, товаришів О. І. Боровика, М. Н. Купорєва, М. П. Генералова, В. Д. Молодих, В. І. Базарова, Г. С. Моль, Б. Н. Смоляр, В. Н. Нагірняк, А. Г. Лопатнюк, І. А. Ащакіна та інших.

Значний внесок в навчально-виховну роботу і будівництво школи роблять т.т. М. Г. Силява, Д. І. Зрайко, І. Ї Чубатюк, Г. А. Колесников та інші.

Начальницько-викладацький склад школи в своїй основі володів необхідною кваліфікацією та досвідом і забезпечує успішне вирішення поставлених перед школою завдань навчання та виховання особового складу на рівні вимог сьогоднішнього дня."

 

Курсанти проявляли мужність і героїзм

Тодішні курсанти Івано-Франківської ССШМ не тільки успішно вчилися, а й брали активну участь в охороні громадського порядку, надавали допомогу органам міліції у боротьбі із злочинністю.

Ось деякі приклади самовідданого виконання курсантами свого обов’язку.

19 серпня 1961 року засуджений до 25 років позбавлення волі Косюк, який втік з виправно-трудової колонії, озброєний гвинтівкою та пістолетом ТТ, зайшов у приміщення каси Микуличинського лісопункту. Там якраз видавали зарплату робітникам, і Косюк вичікував слушного моменту для пограбування. Курсанта Івана Хідька, який стажувався на посаді дільничного уповноваженого, повідомили про появу у приміщенні каси підозрілого чоловіка. Отримавши таку інформацію, Хідько доручив одному з дружинників під якимось приводом викликати Косюка на вулицю. Там бандит був схоплений курсантом та дружинниками. Під час сутички він чинив опір і намагався застосувати зброю. У результаті вмілих дій та особистої мужності курсанта І. Хідька бандит був убитий з його ж зброї. За особисту мужність, проявлену під час затримання особливо небезпечного і озброєного злочинця, курсант Іван Хідько Указом Президії Верховної Ради УРСР був нагороджений медаллю „За відзнаку в охороні громадського порядку".

Ще раніше, влітку 1960 року, рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів курсанта Станіславської спеціальної середньої школи міліції Василя Барвинського представили до медалі "За врятування потопаючих".

А ось ще один приклад героїзму і самовідданості вихованця школи. Вночі 17 січня 1965 року курсант Олександр Кузякін почув на вулиці біля навчального закладу постріл. Він побіг на його звук і побачив людину, котра тримала руки в кишенях. Незважаючи на опір невідомця та його погрози застосувати зброю, Олександр з допомогою прийомів самбо обеззброїв злочинця і доставив у міськвідділ міліції.  Затриманим виявився мешканець Івано-Франківська Стащук, який у нетверезому стані зчинив на вулиці стрільбу, загрожуючи життю перехожих. За сміливість і рішучі дії при затриманні озброєного хулігана Олександра Кузякіна було заохочено начальником школи.

У грудні того ж таки року курсанти В. Самарський, М. Федорченко, котрі проходили навчальну практику у Глибоцькому райвідділі міліції Чернівецької області, 15 кілометрів засніженими полями і лісом переслідували злочинця. При цьому їм двічі довелося переходити замерзлу річку.

В одному з сіл втікач спробував замести сліди, але місцеві жителі допомогли курсантам його розшукати і затримати.

 16 жовтня 1966 року курсанти першого курсу Іван Кузьменюк, Андрій Семененко, Ігор Гайдукевич і Василь Солтицький, перебуваючи у звільненні, вирішили зайти в магазин грамзапису. Не доходячи до нього, вони почули крик: „Ловіть злодія!" Курсанти побачили, що за якимось чоловіком біжать кілька перехожих. Першокурсники, не гаючи часу, почали переслідувати невідомця. Від громадян їм вдалося дізнатися, що він забіг в будинок на вулиці Галицькій і там заховався. Курсанти оточили будинок, і, ретельно оглядаючи його, виявили втікача на горищі біля димохідної труби. Злочинець вчинив фізичний опір курсантам, але був затриманий і доставлений в міськвідділ міліції. Ним виявився івано-франківець Матвєєв, тричі судимий за особливо небезпечні злочини, який біля магазину грамзапису заволодів у кіоскера денним виторгом. Наказом Міністерства охорони громадського порядку УРСР курсантів нагородили грошовою премією.

25 вересня 1966 року другокурсник Владислав Добшинський, який був на канікулах в селищі Авангард Дніпропетровської області, припинив групові хуліганські дії в місцевому гуртожитку. Один з хуліганів вчинив опір і заподіяв курсантові ножове поранення в ділянці лівої половини грудної клітки. Незважаючи на поранення, В. Добшинський затримав злочинця і доставив його у райвідділ міліції. Після лікування він повернувся на навчання в школу.

За проявлені оперативність, сміливість та рішучі дії Владислава Добшинського було заохочено наказом міністра охорони громадського порядку УРСР.

На цих прикладах самовідданого виконання службового обов’язку проводилася виховна робота серед курсантського складу. Водночас викладацький склад школи працював над підвищенням свого ідейно-теоретичного і методичного рівня та ділової кваліфікації.

Так, в 1960-1961 навчальному році ця робота проводилася у системі службової підготовки, шляхом стажування викладачів в органах міліції, обміну досвідом роботи з іншими відомчими навчальними закладами, а частина викладачів заочно навчалася у вищих навчальних закладах. У службову підготовку входили марксистсько-ленінська підготовка в формі теоретичного семінару, юридична підготовка (8 годин), спеціальна (4 години), спеціальна техніка (10 годин), військово-фізична (20 годин), методична підготовка (14 годин).

З викладацьким складом школи були організовані заняття з вивчення автосправи в обсязі 80 годин. 15 викладачів отримали посвідчення водія-любителя.

За цей час пройшли особисте стажування н посаді заступника начальника міськвідділу викладач циклу спеціальних дисциплін старший лейтенант міліції А. П. Мінаєв, а майор міліції В. Ф. Марковський - на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку. У 1960-1961 роках вищі навчальні заклади закінчили керівник циклу суспільних наук  підполковник міліції О. Ф. Ширяєв (історичний факультет Львівського державного університету), начальник циклу спецдисциплін підполковник міліції В. О. Руденко (юридичний факультет Кишинівського держуніверситету), викладачі майор міліції Г. В. Акаєвич та М. Н. Купорєв (юридичний факультет Львівського університету). Троє викладачів виїжджали за обміном досвідом в інші навчальні заклади, стільки ж побували на семінарах, нарадах та зборах у Москві.

Надалі кількість виїздів викладачів для обміну досвідом зростає. Так, в наступному навчальному році їх було вже шість, а у 1962-1963, 1963-1964 навчальних роках - по дев’ять. Викладачі виїжджали не тільки у навчальні заклади, а й обласні управління, на міжвузівські конференції.

У 1968 році Івано-Франківська ССШМ здійснила десятий випуск офіцерів радянської міліції з середньою юридичною освітою. 142 курсанти і 28 слухачів-заочників отримали лейтенантські погони і дипломи, 16 з них - з відзнакою.

Щодо стажування курсантів першого курсу, то базовим управлінням для Івано-Франківської ССШМ було УВС Кримської області. Там стажувалося 100 вихованців школи, тоді як на Прикарпатті - 25, а в Чернівецькій області - 19. За результатами стажування 41 курсант отримав оцінку „відмінно", 83 - „добре", а 20 - „задовільно". Курсанти Вакула, Стадник і Черномаз встигли відзначитися. Вони погасили пожежу на складі Євпаторійського універмагу , а курсант Дудоладов затримав в Ялті двох злочинців, яких розшукувала міліція. Тож високу оцінку діям курсантів дали Євпаторійський міськком партії та міськвиконком. Подяку курсантам винесло керівництво Чорноморського Флоту та Севастопольського МК КПУ.

Стажування другокурсників проходило в шести обласних управліннях. За цей час за участю курсантів було розкрито більше 200 злочинів. Так, курсанти Лисенко і Великожон розкрили крадіжку товаро-матеріальних цінностей з магазину в м. Кременчук, а курсант Доманич - крадіжку майна з палати санаторію „Водоспад" у Яремчі. Усього 71 курсант був заохочений правами начальників обласних управлінь та органів міліції. Курсанти Івано-Франківської ССШМ відзначалися у розкритті злочинів та затриманні злочинців кожного стажування. Зокрема, влітку 1969 року курсанти Г. Азовцев (згодом став полковником міліції, працював на посаді заступника начальника УВС Івано-Франківської області), Якименко і Загора за завданням керівників стажування протягом кількох днів здійснювали оперативні заходи по документуванню злочинної діяльності жительки Ялти Мазуренко. Під час обшуку в її помешканні було виявлено і вилучено 10 тисяч карбованців готівкою, ощадну книжку із залишком вкладу на суму 10052 карбованці та на 6-7 тисяч карбованців різних виробів з ракушок, якими вона спекулювала. Проти Мазуренко було порушено кримінальну справу.

У наступному році відзначився курсант-стажер Марченко, котрий затримав в Євпаторії озброєного злочинця, що скоїв розбійний напад. А при затриманні особливо небезпечного злочинця, який втік з камери попереднього затримання Євпаторійського міськвідділу, відзначився курсант А. Маєвський.

У серпні 1971 року курсанти школи міліції Ю. Бойко, В. Бойко та Бідоленко не допустили жодного злочину на території обслуговування в селищі Ніколаєвка Сімферопольського району, тоді як у попередні роки там було скоєно багато крадіжок. У липні того ж року курсанти Шавша та Кінащук затримали в Чернівцях групу циганів, котрі скоїли серію зґвалтувань в містах Російської Федерації. Наказом начальника УВС Чернівецького облвиконкому стажерів відзначили грошовою премією.

Перебуваючи на стажуванні у практичних підрозділах, курсанти вміло застосовували отримані в школі знання, проявляли ініціативу і старання під час виконання службових завдань.

Так, в ніч з 6 на 7 серпня 1971 року в м. Євпаторія ударом ножа в грудну клітку було вбито громадянина Сухорукова. У складі оперативної групи на місці злочину активно працювали курсанти Грабовенко і Виселовський. Завдяки їхній наполегливості через 7 годин було виявлено важливий речовий доказ - ніж з слідами крові, який допоміг викрити вбивцю.

Курсант Мельник відзначився в ході проведення оперативно-розшукових заходів у розкритті крадіжки грошей та майна з пансіонату „Скала", де проживали іноземці. У результаті було затримано злодійку на прізвисько „Золота рибка", а вилучені у неї цінні речі повернуто громадянам В’єтнаму.

 

Навчання, стажування, перепідготовка

У 1975-1976 навчальному році курсанти І та ІІ курсів проходили стажування на посаді дільничного інспектора. У першокурсників ознайомлювальне стажування тривало чотири тижні, а у другокурсників - десять тижнів. За цей час курсанти разом з керівниками стажування перевірили і вирішили 6169 заяв і скарг громадян, затримали 1550 осіб за дрібне хуліганство, 859 чоловік - за дрібні крадіжки і 1881 - за розпиття спиртного у невстановлених місцях. Крім того, вони здійснили дві тисячі перевірок паспортного режиму, попередили понад 100 злочинів, брали активну участь в розкритті більше 150 злочинів. Результати роботи як на 316 курсантів, без сумніву, вражаючі.

У 1976 році курсанти І курсу 35 діб стажувалися на посаді дільничного уповноваженого міліції, а другокурсників підключали до практичної роботи з виконання обов’язків оперуповноваженого карного розшуку та боротьби з розкраданням соціалістичної власності.

Практичне навчання курсантів здійснювалося під керівництвом закріплених за цими напрямками викладачів, що давало можливість прищепити необхідні практичні навички і надати допомогу місцевим ОВС.

У 1964-1965 навчальному році в Івано-Франківській ССШМ розпочалася підготовка слухачів навчальних зборів першопочаткової підготовки і перепідготовки, зокрема, оперативних працівників карного розшуку та інспекторів дитячих кімнат міліції. На це відводилося два місяці. Надалі кількість навчальних зборів, проведених в стінах Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР, з року в рік зростала. Так, у 1969 році тут було проведено 6 зборів, на яких першопочаткову підготовку пройшли 388 працівників карного розшуку та інспекторів дитячих кімнат, а в наступному році - 439 чоловік. У 1971 році на навчальних зборах підвищення кваліфікації та першопочаткової підготовки вже побували 765 працівників міліції: заступники начальників міськрайвідділів та інспектори апаратів МВС - УВС, інспектори паспортних столів, молодший начальницький і рядовий склад позавідомчої охорони. Навчальні збори також організовувалися для керівництва та працівників спеціальних комендатур, медичних витверезників, паспортних столів, ізоляторів тимчасового тримання.

На початок 1967 року в штаті Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції перебувало 95 осіб. До складу керівництва навчального закладу, крім начальника школи полковника міліції К.О.Копєйкіна, входили його заступники - полковник міліції Василь Опанасович Руденко (він же начальник навчального відділу) та підполковник міліції Олександр Федорович Ширяєв. Заступником начальника навчального відділу працював полковник міліції Георгій Венедиктович Акаєвич, а викладачем-методистом з заочного навчання - майор міліції Іван Данилович Годун. Цикл суспільних наук очолював Микола Григорович Силява, викладачами працювали В’ячеслав Іванович Боголюбов, Роман Михайлович Дунець. На циклі юридичних дисциплін курсантів навчали Олександр Ілліч Боровик, який згодом став начальником Політуправління міністерства внутрішніх справ України, та викладачі Микола Никифорович Купорєв, Володимир Олександрович Косяков, Даниїла Іванівна Зрайко і Ніна Євгенівна Потопальська. Усі посади на цих двох циклах були вільнонайманими.

Найбільше викладачів працювало на циклі спеціальних дисциплін, котрий очолював підполковник міліції Іван Павлович Подпоркін. Це - старші викладачі підполковники міліції Василь Федорович Марковський та Олександр Миколайович Кузнєцов, майор міліції Андрій Павлович Мінаєв, викладачі підполковники міліції Микола Кирилович Журавльов, Павло Дмитрович Загорулько, Іван Петрович Марчуков, майор міліції Григорій Григорович Тарабрін, Олексій Степанович Соломко, Борис Дмитрович Кулєшов, Іван Йосипович Аксьонов, Костянтин Васильович Ярошевич.

Начальник циклу військових дисциплін підполковник міліції Михайло Олексійович Телєгін одночасно був помічником начальника школи по стройовій частині. До штату циклу входили викладачі лейтенант міліції Лев Гаврилович Дудоладов і Олександр Ілліч Назаров, а також Михайло Петрович Генералов, який викладав автосправу. У групі  кадрів  працювали старший інспектор лейтенант міліції Юрій Олексійович Євсєєвічев та завідуюча діловодством Ірина Елеутерівна Виноградник, канцелярію очолювала Лідія Андріївна Іщенко, а господарський відділ - Іван Іванович Чубатюк. Начальником кабінету був лейтенант міліції Едуард Улянович Ковальчук, бібліотекою завідувала Галина Софронівна Моль, а їдальнею - Ольга Миколаївна Фіскова. Жінки керували фінансовою частиною (Валентина Іванівна Базарова) та медичною службою (Валентина Дмитрівна Молодих). Збройним складом завідував Василь Васильович Сергущенков, а продовольчою та речовою службами - Олексій Пилипович Шаповалов, комендатурою - Григорій Андрійович Колесников.

Керівниками курсів працювали підполковник міліції Олексій Никифорович Дмитрієв, майори міліції Олександр Геннадійович Козлов та Матвій Степанович Цєліков, їх заступниками - підполковник міліції Тихон Гнатович Молодих і капітан міліції Петро Минайович Костенко.

Відповідно до наказу МВС СРСР у 1968 році було організовано цикл криміналістики, керівником якого призначили підполковника міліції І. П.Подпоркіна.

У 1967 році в Радянському Союзі урочисто відзначили 50-річницю міліції. З нагоди ювілею начальника Івано-Франківської ССШМ полковника міліції К.О.Копєйкіна нагородили орденом Червоної Зірки за участь у Великій Вітчизняній війні, а старшого викладача циклу спеціальних дисциплін підполковника міліції М.К.Журавльова - медаллю "За відмінну службу по охороні громадського порядку". Крім того, 28 офіцерів та 240 курсантів школи було нагороджено ювілейною медаллю "50 років радянській міліції".

У 1969 році наказом МВС СРСР № 0562 від 25 серпня були внесені зміни до штату навчальних закладів МВС СРСР. Зокрема, кількість посад постійного складу в Івано-Франківській спеціальній середній школі міліції зросла до 100, в тому числі начальницького складу - 30. Штат перемінного складу - 300 курсантів, а також по 100 слухачів заочного навчання та курсів удосконалення. У 1970 році начальником циклу криміналістики було призначено підполковника міліції В. Ф. Марковського, керівником циклу спецдисциплін - підполковника міліції М. К. Журавльова.

У 1975 році вийшов у відставку полковник міліції К. О. Копєйкін, який очолював навчальний заклад понад 10 років. Начальником Івано-Франківської ССШМ було призначено полковника міліції М. Й. Страмілова. Поряд із удосконаленням навчального процесу, виховної роботи серед курсантів та слухачів в Івано-Франківській ССШМ займалися розвитком матеріально-технічної бази, поліпшенням умов для роботи викладацького складу, побутових умов вихованців. Зокрема, у 1971 році завершили спорудження спортивного залу з підсобними приміщеннями площею 850 квадратних метрів, побудували кіоск для занять з криміналістики, майже повністю замінили меблі в лекційному залі та класах.

Розвивалося підсобне господарство: свинарник, птахоферма, кролеферма, теплиця. Так, за 1973-1974 роки було отримано 6076 кілограмів свинного м’яса, в теплиці зібрано 5448 кілограмів зеленої цибулі, 611 кілограмів петрушки, 915 кілограмів огірків. Птахоферма та кролеферма здали 578 кілограмів м’яса, 11499 штук яєць. За цей час завершили будівництво закритого тиру з підсобним приміщенням площею 360 квадратних метрів, побудували нову котельню для лазні-пральні, їдальні та теплиці. У 1976 році силами курсантів було побудовано полігон криміналістики.

Вихованці навчального закладу брали активну участь в проведенні ремонтно-будівельних робіт. Так, в 1974 році було виконано робіт на 10500 карбованців. Курсанти займалися підготовкою та підтриманням у належному стані тренувально-спортивної бази школи. У середині 1970-их років спортивний комплекс складався з зони відпочинку, двох волейбольних і гандбольного майданчиків, майданчика для городків (дуже популярного на той час виду спорту), спеціальної смуги з перешкодами, ями для стрибків, майданчика з гімнастичними брусами, восьми перекладин, шведської драбини. Варто відзначити, що під час огляду - конкурсу спортивних споруд спеціальних середніх навчальних закладів УРСР Івано-Франківська ССШМ зайняла призове місце та отримала грамоти Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ.

У 1976 році було введено посаду заступника начальника школи по господарській частині. А у наступному році - атестовано посади керівників циклів суспільних наук та юридичних дисциплін, викладачів цих навчальних підрозділів. Начальником циклу юридичних наук було призначено майора міліції Едуарда Ковальчука. У 1978 році в штаті школи з’явилася нова посада - заступника начальника по стройовій частині. Наказом МВС СРСР № 632 від 14 вересня 1978 року на цього керівника було покладено організацію військового виховання, бойової, стройової і фізичної підготовки особового складу, служби добових нарядів, зберігання та збереження озброєння, розробку та реалізацію заходів з мобілізаційної роботи та цивільної оборони. Управлінням навчальних закладів та кадрів МВС СРСР належало укомплектувати ці посади особами, які мали вищу військову освіту та досвід командної роботи у Збройних Силах. Зокрема, в Івано-Франківській ССШМ на цю посаду було призначено підполковника міліції Леоніда Норіна.

Особовий склад навчального закладу неодноразово залучали для надання допомоги в екстремальних ситуаціях. Так, у 1976 році офіцери та курсанти відзначилисьу рятувальних роботах на місці вибуху газу в будинку на вулиці Гастелло в обласному центрі, за що школа була нагороджена Грамотою Івано-Франківського міськвиконкому. Згодом майбутні офіцери міліції та їхні наставники брали активну участь у ліквідації наслідків снігопаду в Івано-Франківську, забезпечуючи нормальні умови  роботи міського господарства. Згадка про цю подію - Грамота міськвиконкому - зберігається в музеї історії інституту.

 

Олімпіада-80

Влітку 1980 року офіцери і курсанти Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції брали участь в охороні порядку та олімпійських об’єктів у Москві під час проведення Олімпіади. Особовий склад ССШМ було зведено в окремий батальйон, командиром якого призначили заступника начальника школи зі стройової підготовки полковника міліції Леоніда Норіна. Одну роту, до котрої входили першокурсники, очолив капітан міліції Ярослав Турковський, а іншу, складену з курсантів другого курсу, - підполковник міліції  Роман Запотічний. У день від’їзду в школі провели урочистий мітинг за участю представників партійних, радянських і комсомольських органів, керівного складу УВС, ветеранів міліції, передовиків виробництва.

Прибулих офіцерів і курсантів розмістили в середній школі № 489 Ждановського району столиці. З 19 до 30 червня особовий склад вивчав особливості охоронюваних об’єктів, маршрути руху до них. Одночасно івано-франківці надали допомогу Калінінському та Ждановському рай- управлінням внутрішніх справ в охороні громадського порядку.

Під час проведення Олімпіади перша рота виконувала завдання з цілодобової зовнішньої та внутрішньої охорони антидопінгового центру, місця дислокації батальйону, а друга займалася охороною олімпійських поштових підприємств і поштової кореспонденції під час її транспортування від 25 вузлів зв’язку, а також перевезення допінгових проб з 20 об’єктів.

За час несення служби з охорони громадського порядку на олімпійських об’єктах особовий склад батальйону проявив винятково добросовісне ставлення до виконання своїх обов’язків. Так, курсант В.Моспан виявив , що підвальне приміщення антидопінгового центру затопили дощові води. Завдяки його пильності було попереджено пошкодження комунальних комунікацій будівлі. На цьому ж об’єкті курсанти В.Твердохліб та С.Марковський затримали двох громадян, які намагалися викрасти будівельні матеріали.

На адресу керівництва школи,  а в Москві два місяці перебував і безпосередньо очолював зведений батальйон начальник ССШМ полковник міліції Микола Страмілов, неодноразово надходили службові записки від начальника штабу охорони антидопінгового центру та керівників лабораторії, в яких відзначалося, що добовий наряд в період підготовки і проведення Олімпіади зарекомендував себе тільки з позитивного боку. Високу дисципліну і організацію несення служби продемонстрували офіцери та курсанти, які супроводжували допінг-проби та олімпійську пошту.

Зокрема, 28 липня на перехресті проспектів Вернадського та Університетського зіткнулися ГАЗ-24 та РАФ, в якому перебували курсант М.Котенко і члени екіпажу з перевезення олімпійської пошти. Пересилюючи біль від отриманої травми, М.Котенко передав по рації черговому Олімпійського поштамту про пригоду, а до приїзду чергової машини вжив заходів до збереження пошти і матеріальних цінностей.

23 липня курсант В.Касіянчук виявив біля входу в готель „Інтурист" папку, в якій знаходилися документи і фотоапарат. Він передав речі в чергову частину, а потім їх повернули власнику-іноземцю.

За добросовісне ставлення до виконання службових завдань, високу організованість і зразкову дисципліну було заохочено 170 офіцерів, курсантів, вільнонайманих працівників, з них 24 - наказом МВС СРСР, а колектив навчального закладу нагородили Почесною грамотою Московської міськради.

Через участь особового складу школи в охороні громадського порядку та олімпійських об’єктів для першокурсників довелося зробити перерву у навчальному процесі на три місяці, після чого вони продовжили навчання і склали перевідні екзамени. Із кількамісячним запізненням було проведено державну екзаменаційну сесію й для випускників.

Для вихованців школи олімпійське відрядження в Москву стало прекрасною школою професійного гарту, який позначився вже під час стажування в територіальних органах внутрішніх справ. Так, у червні 1981 року другокурсники Слободяник та Крушельницький за гарячими слідами затримали двох грабіжників, які забрали у потерпілого 600 карбованців і золоту каблучку. Ці ж курсанти встановили осіб, котрі скоїли групове зґвалтування, а потім затримали й кишенькового злодія.

20 червня 1981 року курсант Поярков, проявивши винахідливість, затримав раніше судимого Кузякіна, який гримувався під жінку й скоював грабежі.

У 1981 році колектив фізкультури школи зайняв перше місце в змаганнях з багатоборства ГПО серед вищих і середніх навчальних закладів МВС СРСР, а на зональних змаганнях з кульової стрільби у Кишиневі івано-франківці стали чемпіонами. У травні того ж року начальником Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції призначили полковника міліції Віктора Вікторовича Соловйова.

 У травні 1982 року в Івано-Франківську було проведено Всесоюзну нараду ідеологічних працівників ОВС за участю першого заступника міністра внутрішніх справ СРСР генерал-полковника Юрія Чурбанова. Керівник МВС відвідав школу міліції та відзначив стройовий вишкіл офіцерів і курсантів. Тоді ж було укладено угоду між Академією МВС СРСР та Івано-Франківською спеціальною середньою школою міліції про надання допомоги та здійснення спільних досліджень з узагальнення і впровадження передового досвіду роботи органів внутрішніх справ. Ведучі вчені і викладачі Академії не раз приїжджали і виступали в школі.

У 1983 році Івано-Франківська ССШМ відзначила 25-ий випуск молодих спеціалістів. Серед її випускників на той час були 13 начальників та 7 заступників начальників міськрайорганів , 23  керівники відділень МРВВС та УВС Івано-Франківської області, а полковники міліції М.Б’ялик, О.Савченко та В.Правдивий працювали на керівних посадах в управлінні.

У цей час МВС СРСР, яке тоді очолював генерал армії В.Федорчук, більшу увагу надавало питанням оперативної обізнаності особового складу міліції, знанню ним оперативно-розшукової роботи.  У зв’язку з цим міністерство вимагало вдосконалити викладання курсу оперативно-розшукової діяльності у відомчих навчальних закладах, використовувати сучасні форми і методи навчання. А тому підбір викладачів з цієї дисципліни здійснювали з числа практичних працівників ОВС з досвідом роботи не менше 5 років, котрі проявили схильність до науково-педагогічної діяльності.

 

Ігри Доброї волі

У липні 1986 року у Москві проводилися Ігри  доброї волі. Відповідно до наказу МВС СРСР, в столицю  країни для охорони об’єктів та забезпечення громадського порядку з Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції відправили батальйон під керівництвом начальника школи полковника міліції Віктора Вікторовича Соловйова. До його складу входило 257 осіб, в тому числі 23 офіцери. Серед них було багато тих, хто мав досвід такої роботи під час проведення Олімпіади - 80.

   Для керівництва і координації підготовки та несення служби в батальйоні створили штаб, який очолив заступник начальника школи зі стройової підготовки майор міліції П.Т.Сатановський. Його заступником було призначено капітана міліції Т.І.Середюка, а командирами рот - підполковника міліції Р.М.Запотічного та старшого лейтенанта міліції В.Дойчика.

85 курсантів першої роти охороняли антидопінговий центр, 125 курсантів другої роти - міжнародні поштамти на Варшавському шосе, проспекті Вернадського, Комсомольській площі. Решта курсантів та офіцерів забезпечували громадський порядок на території обслуговування 31 і 35-го відділень міліції.

   Керівництво районних управлінь міліції, які залучали особовий склад до служби, відзначили високу активність, добросовісне ставлення і результативність роботи нарядів. Зокрема, 1 липня курсанти А. Левринц та М.Цьока на Комсомольський площі звернули увагу на перехожого, в кишені якого заходився підозрілий предмет. Проявивши винахідливість, курсанти затримали чоловіка і вилучили в нього корпус гранати Ф - 1. Третього липня курсанти В.Пилипенко і Ф.Голенок затримали за порушення паспортного режиму громадянина Гуськова, раніше  11 разів судимого. Наступного дня курсант В.Пилипенко відзначився вдруге: попередив проникнення злочинця в приміщення  міжнародного поштамту на Варшавському шосе. Курсанти В. Гайсенюк і А.Роман, а також П.Гаращук та Т.Палахов  розкрили дві крадіжки мотоциклів.

Всього службові наряди батальйона затримали за вчинення злочинів та правопорушень понад 500 осіб, з яких 7 було притягнуто до кримінальної відповідальності. На адресу керівництва підрозділу не раз надходили службові записки від керівників Калінінського, Сокольницького, Гагарінського РУВС та інших територіальних органів, в яких повідомлялося про високу якість несення курсантами служби і клопоталося про їхнє заохочення. Крім того, у вільний від служби час особовий склад надав допомогу антидопінговому  центру у благоустрої  території.

 У грудні 1986 року управління навчальних закладів МВС СРСР затвердило положення про навчально-методичний кабінет відомчого вищого і спеціального середнього навчального закладу. Відповідно до його вимог в Івано-Франківській ССШМ переобладнали навчально-методичні кабінети на усіх циклах: соціально-економічних дисциплін, кримінального права і загальноосвітніх дисциплін, криміналістики, спецтехніки, адміністративного права, оперативно-розшукової діяльності, автомобільної підготовки, а також у навчально-методичному центрі спеціалізації дільничних інспекторів, фотолабораторії. Наказом по школі їх начальниками та відповідальними за навчальними об’єктами призначили викладачів Е.Тихонського, А.Гайдая, Е.Руденка, М.Бойка, С.Естеркіна, Т.Середюка, Я.Дрибуленду, В.Панова, П.Гагаловського, П.Стецюка, М.Генералова.

„Завдяки зусиллям і праці курсантів, викладацького і начальницького складу в школі обладнані змістовні естетично оформлені навчальні кабінети і полігони, - доповідав на педагогічній раді заступник начальника навчального відділу майор міліції А.Кальмук. - Тепер ми маємо, де вчити курсантів і слухачів,  що показати нашим колегам з інших навчальних закладів системи МВС, які відвідують школу з метою обміну досвідом.

У школі збудовано й обладнано навчально-методичний об’єкт спеціалізації дільничного інспектора міліції з трьох кімнат загальною площею 73,5 кв.м. Він складається зі службового кабінету дільничного, навчально-методичного кабінету та кімнати прийому громадян. Тут зосереджено всі необхідні адміністративні і кримінально-процесуальні навчальні матеріали, що входять до компетенції дільничного. Є макети адміністративних дільниць міської та сільської місцевості, карта-схема адміністративної дільниці з нанесеною на неї оперативною обстановкою, маршрутами патрульно-постової служби та членів добровільних народних дружин, об’єктами позавідомчої охорони і постами ДАІ.

Додатково обладнано навчальний об’єкт „Ощадна каса", розширено кількість і види натуральних навчальних об’єктів зі слідами найбільш характерних способів скоєння злочинів. Навчально-методична база кабінетів, спеціально обладнані макети, стенди, технічні засоби дозволяють проводити заняття на більш високому рівні."

Значною подією в житті Івано-Франківської спеціальної середньої школи МВС СРСР було святкування її 30-річного ювілею. До цієї дати виготовили пам’ятні значки, віддрукували буклет, відкрили експозицію музею. На святкування прибуло багато гостей, колишні викладачі і випускники, зокрема, заступник міністра внутрішніх справ України генерал-майор міліції Олексій Микитович Чистяков, начальник Політуправління МВС генерал-майор міліції Олександр Ілліч Боровик, керівники обласних і міських партійних та радянських органів, представники базових УВС.

У 1987 році керівництвом країни було прийнято ряд документів, пов’язаних зі зміцненням правопорядку. Зокрема, ЦК КПРС прийняло постанови „Про заходи щодо вдосконалення роботи дільничних інспекторів міліції, поліпшення їх матеріального забезпечення" (з цього питання прийняла відповідну постанову й Рада Міністрів СРСР), а також - „Про подальше зміцнення соціалістичної законності і правопорядку, посилення охорони прав і законних інтересів громадян". На виконання цих документів було укладено угоду між Івано-Франківською ССШМ та УВС Івано-Франківської області про співробітництво з питань проведення досліджень, підготовки методичних рекомендацій, залучення до навчального процесу найбільш досвідчених працівників ОВС, організацію на базі підрозділів і служб управління практичного навчання курсантів і слухачів, несення служби з охорони громадського порядку на закріпленій за школою території обласного центру.

МВС СРСР прийняло Комплексну програму перебудови системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів на 1987-1990 роки. Перед педагогічним колективом Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції поставили завдання удосконалити навчально-виховну роботу, підвищити якість підготовки спеціалістів, здатних успішно працювати в умовах розвитку демократії і гласності. На першому курсі в новий навчальний план було введено години самостійної роботи курсантів і слухачів, навчальну практику зобов’язали проводити після закінчення теоретичного курсу. Збільшили кількість практичних занять, а з грудня розпочали вивчення нового курсу „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ".

На початку 1988 року колегія МВС СРСР прийняла рішення „Про підвищення ефективності використання досягнень науки і техніки в розкритті і попередженні злочинів у процесі викладання радянської криміналістики", а також „Про хід використання органами внутрішніх справ рішень партії та уряду про заходи щодо вдосконалення роботи дільничних інспекторів міліції". Згодом у постанові лютневого Пленуму ЦК КПРС „Про хід перебудови середньої і вищої школи і завдання партії по її здійсненню" перед навчальними закладами поставили завдання навчати молодь жити і діяти в умовах гласності і поглибленої демократії. Того ж року МВС СРСР прийняло програму удосконалення підготовки дільничних інспекторів міліції у вищих і спеціальних середніх школах. За програмою підготовки дільничних інспекторів за Івано-Франківською ССШМ закріпили шефа - Київську вищу школу МВС. При методичному центрі були створені папки-накопичувачі для концентрації в них матеріалів по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом, самогоноварінням і наркоманією, з протидії проституції і розповсюдженню СНІДу, накопиченням нетрудових доходів, попередженню правопорушень з боку неформальних об’єднань молоді, дій дільничних інспекторів міліції в умовах надзвичайних обставин.

"За останній час в роботі органів внутрішніх справ з’явилися різноманітні форми і методи забезпечення гласності в діяльності дільничних інспекторів міліції, які узагальнені Головним управлінням охорони громадського порядку МВС СРСР і рекомендовані для вивчення та запровадження, - виступав у жовтні 1988 року на навчально-методичному зборі командно-викладацького складу школи її керівник полковник міліції Олександр Максимович Савченко, який до призначення на цю посаду працював заступником начальника УВС Івано-Франківської області. -  Нам необхідно навчити наших випускників звітувати про свою роботу на засіданнях виконкомів і сесіях місцевих Рад народних депутатів, в трудових колективах, перед населенням за місцем проживання, виступати перед людьми з лекціями і бесідами з пропаганди правових знань, вивчати громадську думку про свою роботу і діяльність дільничних інспекторів міліції, використовувати засоби масової інформації для підвищення авторитету дільничних, поінформованості населення, мобілізації громадськості на боротьбу за правопорядок.

При атестуванні в Політуправлінні МВС СРСР заступника начальника школи полковника міліції С.Воробйова колективу школи було дано високу позитивну оцінку. Це приємно, але водночас зобов’язує наш колектив трудитися ще більш творчо, ініціативніше, напруженіше".

У серпні 1989 року колегія МВС СРСР затвердила Програму перебудови системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів органів внутрішніх справ до 1995 року. На навчально-методичному зборі у листопаді 1989 року начальник школи полковник міліції О.Савченко окреслив завдання, поставлені перед командно-викладацьким складом навчального закладу: „ Здійснити у 1989 році комплектування школи рядовим і молодшим начальницьким складом, який пройшов першопочаткову підготовку у навчальних центрах і прослужив після закінчення в ОВС не менше року, або демобілізувався після служби у внутрішніх військах.

Спеціалізацію проводити на останньому курсі з урахуванням розподілу курсантів. Посилити їх підготовку з урахуванням сучасного міжнародного права, особливо, що стосується прав людини і боротьби зі злочинністю.

У зв’язку з введенням для відомчих навчальних закладів МВС нової спеціальності „правоохоронна діяльність" необхідно здійснити підготовчу роботу з розробки кваліфікаційної характеристики нового типу, спеціальних навчальних програм і планів, відповідної літератури, збільшити кількість предметів, які формують професійні навички працівників ОВС.

Здійснити підготовчу роботу до введення нових дисциплін „Професійна психологія", „Професійна педагогіка", „Культура поведінки при звертанні до громадян".

Створити кабінет психологічної підготовки для відпрацювання навичок ефективного вирішення оперативно-службових завдань  в екстремальних ситуаціях, спілкування з різними категоріями громадян."

У другій половині 80-х років в Івано-Франківській ССШМ було здійснено значний обсяг робіт зі зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу. Зокрема, реконструйовано водопровідне, опалювальне господарство, складські приміщення, змінився зовнішній вигляд навчальних корпусів, створено оздоровлювальний комплекс з лазнею, сауною та басейном, обладнано телевізійний центр. У 1992 році введено в експлуатацію дев’ятиповерхове адміністративне приміщення з гуртожитком та навчальними класами. Багато зусиль доклали до цього керівництво школи, зокрема, начальник полковник міліції Олександр Савченко, його заступник по господарській частині підполковник міліції Михайло Яцишин, керівники циклів, викладацький та курсантський склад.

У цей час розпочалась підготовча робота щодо підвищення статусу навчального закладу. Наприкінці 80-х років у Івано-Франківській ССШМ працювали чотири кандидати юридичних наук і п’ять пошукачів. Велика увага приділялась адаптації випускників у міськрайвідділах внутрішніх справ. Після шести місяців самостійної роботи серед вихованців школи проводились анкетування, наради з ними у стінах навчального закладу, де молоді офіцери міліції обмінювалися своїм досвідом.

Івано-Франківська спеціальна середня школа міліції поповнилась курсантами - учасниками бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. Зокрема, у школі навчались воїни-інтернаціоналісти В.Вараниця, В.Головчук, І.Дунець, П.Кидун, С.Малейчик, М.Усин, А.Шумський, В.Дроздов, Р.Тимощук, П.Баранський та інші. Як і начальник ССШМ полковник міліції О.Савченко, котрий більше двох років був радником представництва МВС СРСР в ДРА, вони мали державні нагороди, а головне, бойовий досвід, гарт, уміння ефективно діяти в екстремальних ситуаціях. Ці якості невдовзі знадобилися під час перебування особового складу Івано-Франківської ССШМ у Вірменській РСР.

 

Вірменія. Нагірний Карабах

П’ятого липня 1988 року особовий склад Івано-Франківської ССШМ було піднято по тривозі. Керівництво навчального закладу отримало з МВС наказ про передислокацію в місто Єреван для забезпечення охорони громадського порядку. Наступного дня 150 офіцерів та курсантів вилетіли з Івано-Франківська о 6 годині 30 хвилин, а о 9 годині 45 хвилин літак приземлився в аеропорту „Звартноц". До вечора батальйон під керівництвом підполковника міліції П.Сатановського розквартирували у приміщенні школи інтернату №11 вірменської столиці. Штаб батальйону очолив майор міліції В.Сопків. З 7 липня до 15 серпня особовий склад підрозділу перебував в оперативному підпорядкуванні райвідділу внутрішніх справ 26 Комісарів. Офіцери і курсанти несли службу у складі автозаслонів ДАІ, патрулювали вулиці міста спільно з працівниками місцевого РВВС, охороняли об’єкти, забезпечували безпеку руху тролейбусів у період страйків.

 Як свідчить доповідна записка в МВС СРСР, в результаті діяльності батальйону кількість правопорушень в районі різко зменшилась. Хоча вистачало проблем: курсанти їздили у тролейбусах, не маючи засобів зв’язку, давався взнаки „мовний бар’єр".  І все ж, незважаючи на труднощі, особовий склад батальйону впорався з покладеними на нього завданнями. Курсанти брали участь у припиненні правопорушень, здійснювали профілактичну роботу. Так, 12 липня на вулиці Комітаса курсанти Завальний, Ремез, Чепкасов, Сторожев своїми своєчасними і тактично грамотними діями запобігли розправі вірмен над громадянкою Тимошенко.

25 листопада на території Єревана було запроваджено особливе становище і комендантську годину. У відповідності з наказом військового коменданта в місті заборонялося проводити мітинги, демонстрації, маніфестації, вуличні походи і збори громадян, а також видовищні заходи, страйки, рух транспорту і вільне пересування людей з 1 до 5 години ночі. Військам і правоохоронним органам надавалося право затримувати порушників особливого режиму, проводити огляд транспортних засобів і громадян, здійснювати контроль паспортного режиму, у тому числі у помешканнях.

 У зв’язку з ускладненням обстановки у Вірменії, особливо в гірському Гугаркському районі, на початку грудня 1988 року туди перекинули зведений батальйон, сформований з офіцерів та курсантів Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР.  Проявляючи високу витримку і холоднокровність, ввічливість до місцевого населення, яке складалося з вірменів та азербайджанців, особовий склад навчального закладу  ніс службу з охорони громадського порядку в гірських селах. Приміром, у перший же день перебування в закріпленому районі командир підрозділу полковник міліції О.М.Савченко високопрофесійними діями зумів заспокоїти багатотисячний натовп, який зібрався на несанкціонований мітинг на площі перед будівлею Гугаркського райкому партії. Таким чином було попереджено масові безпорядки з можливими трагічними наслідками.

Сьомого грудня о 10 годині 41 хвилині за московським часом розпочався землетрус, який поховав під руїнами будинків тисячі людей. Ще тривали земні поштовхи, а офіцери та курсанти івано-франківської школи міліції поспішали в райони біди на допомогу людям. Була дорога кожна хвилина. Майбутні офіцери міліції та їх наставники розчищали завали, витягували з-під них дорослих і дітей, надавали їм допомогу. Було організовано також охорону громадського порядку в зоні лиха.

„У той час, як більшість населення знаходилась у шоковому стані, наші хлопці одними з перших кинулися у руїни, звідки долинали стогін і крик, - писав в номері газети „Радянський міліціонер" за 25 січня 1989 року курсант Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР Василь Григоращук. - Не перерахувати ту кількість потерпілих, які були відкопані і винесені на плечах у безпечне місце нашими курсантами - Головченком, Коросташивцем, Трусем, Одайним та багатьма іншими.

Минали година за годиною, але ніхто не скаржився на втому, що здають нерви. Підбадьорюючи один одного, ми поспішали туди, де в будь-яку хвилину міг впасти аварійний будинок або нависаючий дах."

Особлива увага надавалась рятувальним роботам, які проводилися на руїнах шкіл, дитячих садків. Зокрема, чітко діяли офіцери П.Сатановський, І.Харченко, В.Григор,  Ю.Кідрук. Завдяки Їх розпорядженням, правильному розташуванню сил вдалося витягнути із зруйнованих будівель школи та райкому партії вісім живих людей.

Більше семи годин проводились розкопки на руїнах школи-інтернату. Офіцери М.Ленич та І.Кицмен разом з курсантами врятували жінку і трьох школярів. Курсанти Ю.Доскач та Г.Гикавий добу регулювали рух автотранспорту, забезпечуючи вивіз постраждалих людей і вміло роззосереджували прибулу будівельну техніку.

У селищі Гугарк, де були дуже значні пошкодження житлових будинків і людські жертви, сміливо діяв старший лейтенант міліції М.Горобець. Він разом з місцевими жителями врятував поранену дівчинку. А курсант Ю.Федорчук, ризикуючи собою, витягнув з-під руїн дитину.

Група курсантів на чолі з підполковником О.Назаровим рятувала дітей з-під руїн школи у селі Лернапат. Там особливо відзначились курсанти В.Димчук, М.Федорко, В.Прядиля. У селах Айдарді і Кіліса курсанти П.Фрикас, С.Краєвський і В.Дацьо евакуювали понад 400 громадян, переважно жінок і дітей. Із зруйнованих тваринницьких ферм було відкопано і врятовано більше півтора тисячі голів великої рогатої худоби, погашено чотири пожежі, які виникли в результаті землетрусу в житлах горців.

Особовий склад Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції перебував в Гугаркському районі Вірменської РСР і брав участь в ліквідації наслідків стихії до 15 липня 1989 року. За проявлену мужність по врятуванню потерпілих і ліквідацію наслідків землетрусу 23 офіцери та курсанти були нагороджені орденами і медалями, а увесь особовий склад заохочено наказами МВС СРСР та Вірменської РСР.  Зокрема, орденом „Дружба народів" було нагороджено курсантів В.Дмитрука та І.Дунця, орденом Червоної Зірки - полковника міліції О.Савченка, курсантів С.Пуцентейла і В.Стокальського, орденом „Знак Пошани" удостоєно курсанта В.Дрегало, а орденом „За особисту мужність" - викладача В.Дойчика, курсантів С.Краєвського, П.Фрикаса, М.Стеця. Чотирьох офіцерів - І.Кецмена, Ю.Кідрука, М.Ленича та П.Сатановського - нагородили медаллю „За відвагу", а ще дев’ятьох - медаллю „За відмінну служби з охорони громадського порядку".

 

Перша реорганізація

1990-1991 навчальний рік став останнім за часів Радянського Союзу. Івано-Франківську спеціальну середню школу МВС СРСР тоді закінчили 114 курсантів денного і 104 слухачі заочного навчання. Диплом з відзнакою отримали 13 випускників.

На другий курс було переведено 136 курсантів. За час стажування у міськрайвідділах міліції ними було складено 3341 адміністративний протокол, виявлено 46 вогнищ самогоноваріння, 207 осіб, котрі вживали наркотичні засоби без призначення лікаря, затримано за бродягування 174 особи. За активної участі курсантів розкрито 86 злочинів, затримано 102 особи, які підозрювалися у їх вчиненні. Так, курсанти Дуран і Чоловський затримали наркоманів, в яких вилучили 30 кілограмів макових головок. Курсант Я. Гаврищук розкрив зґвалтування неповнолітньої, а його однокурсник Русин - п’ять злочинів, у тому числі крадіжку автомашини у громадянина Чехословаччини.

На педагогічній раді у жовтні 1991 року перед викладацьким складом було поставлено вимогу перекласти лекції на українську мову, вилучити з них усі ідеологічні моменти, доповнити новими нормативними матеріалами, прикладами з роботи української міліції. А через два місяці офіцери і курсанти школи чергували на виборчих дільницях під час проведення вікопомного референдуму.

У березні 1992 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 139 на підставі Закону України „Про освіту" Івано-Франківську спеціальну середню школу міліції перейменували в Івано-Франківське училище міліції МВС України. У червні того ж  року начальником училища призначили полковника Володимира Трохимовича Васюренка, який до того був заступником начальника УВС Івано-Франківської області, радником  МВС СРСР в Республіці Афганістан.

Важливою і хвилюючою подією у житті навчального закладу та його викладачів й курсантів стало урочисте прийняття особовим складом 20 грудня 1992 року  Присяги на вірність народу України.

У серпні 1993 року на засіданні педагогічної ради було затверджено Комплексний перспективний план розвитку училища до 2000 року. Серед  запланованих заходів - вивчити можливість створення у 1996-1997 роках навчально-наукового комплексу з підготовки фахівців адміністративно-правової спеціалізації двоступеневої підготовки з рівнями кваліфікації „спеціаліст" та „молодший спеціаліст" за фахом „юрист-правознавець", порушити клопотання перед обласною радою та облдержадміністрацією про створення в окремих школах Івано-Франківська спеціалізованих класів з поглибленим вивченням юридичних дисциплін, вивчити та погодити з МВС України питання про можливість підготовки на договірній основі спеціалістів для народного господарства за фахом „юрист-правознавець". Планувалося у 1995 році збільшити на 200 чоловік кількість перемінного складу, у тому ж році збудувати учбовий корпус на 640 місць, а до 1999 року реконструювати приміщення їдальні, стрілецькі тири, зали боротьби і важкої атлетики, спорудити на місці казарм спортивний комплекс.

Протягом 1992-1993 навчального року колектив Івано-Франківського училища міліції поповнився одразу 26 новими співробітниками, зокрема, до нього влилися підполковники міліції Є.Диба, І.Биць, В.Іванов, майори міліції М.Двилюк, С.Благодир, О.Федоров. 19 новачків працювали в органах внутрішніх справ, п’ять перейшли до навчального закладу після служби в Збройних Силах. Відбулося багато кадрових перестановок, зокрема, на викладацьку роботу перейшли В.Футулуйчук, М.Бойцан, В.Дойчик, Є.Амелін. В училищі з’явилася чергова частина, яку укомплектували армійськими офіцерами.

У січні 1994 року педагогічна рада училища затвердила Статут Івано-Франківського училища міліції МВС України. Структура навчального закладу складалася з ректорату, навчального відділу, відділів кадрів і тилового забезпечення, а також 6 циклів: соціально-економічних дисциплін, кримінального процесу і криміналістики, кримінального права і загально правових дисциплін, адміністративного права, оперативно-розшукової діяльності, бойової і фізичної підготовки. З метою вдосконалення науково-методичної роботи, обговорення питань педагогічної майстерності, узагальнення і розповсюдження передового досвіду в училищі створили методичну Раду.

Наступного року в училищі збільшили набір курсантів до 200 осіб, відповідно розширилися штати командно-викладацького складу. За рік було введено 23 посади, штат навчального закладу зріс до 160 осіб, а потім - до 179. Щоправда, з 34 новобранців тільки 10 мали досвід практичної роботи в ОВС. Особливістю цього навчального року була відсутність випускного курсу стаціонару.

У квітні 1995 року педагогічна рада схвалила концепцію діяльності училища міліції, затвердила програму освітньої діяльності, а також кваліфікаційну характеристику випускника. З концепції випливало, що  навчальний заклад готує молодших спеціалістів-юристів за спеціальністю „Правоохоронна діяльність", термін навчання - 3 роки. Крім того, училище міліції здійснювало початкову (курсову) підготовку дільничних інспекторів.

Було укладено договір між училищем міліції, Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Івано-Франківським сільськогосподарським технікумом про створення міжвідомчого, наукового, навчально-виробничого комплексу з підготовки кадрів з юридичною освітою.

У 1996 році вперше було здійснено випуск офіцерів міліції з трирічним терміном навчання. 196 курсантів і 104 слухачі повністю виконали теоретичний курс навчання, успішно пройшли стажування в базових органах внутрішніх справ і склали державні екзамени, 61 з них - з відзнакою. Штат училища зріс до 219 посад (163 - атестовані). У тому ж році навчальний заклад відзначив своє 40-річня. На честь ювілею МВС України заохотило за сумлінне ставлення до службових обов’язків 22 працівників училища, а також виділило автомобіль „УАЗ-3741", а УМВС України в Чернівецькій області - мотоцикл. Як відзначалось на педагогічній раді у 1997 році, про високий рівень підготовки курсантів свідчить те, що органи внутрішніх справ з задоволенням беруть їх на роботу вже після двох років навчання. Так, з третього курсу 29 юнаків і дівчат перейшли на роботу в підрозділи ОВС і закінчили училище заочно.

Наприкінці 1997 року Івано-Франківське училище міліції очолив підполковник міліції Мирослав Бучко, який до того працював начальником інформаційного центру УМВС України в Івано-Франківській області. Упродовж наступного року у навчальному закладі відбувався процес омолодження командно-викладацького складу. На заслужений відпочинок пішли найбільш досвідчені офіцери-педагоги - О.Назаров, Ленич, В.Дроздов, Марченко, А.Кальмук, Естеркін, Кучера, Гаврин, Я.Геців, Тихонськой, І.Кецмен, Ганьба, Бойцан, Панасенко. Натомість з’явилися як практичні працівники міліції, так і науковці - Ярослав Слободян, Іван Королишин, Василь Савченко, Воробій, Бєлінська, Семенюк, Семків, Орест Гейко, Бакай, Гурак. Було запрошено на роботу професора доктора філософських наук Вікторію Ларіонову, кандидата історичних наук доцента Михайла Нагорняка, кандидатів наук Віктора Дутку, Василя Бойчука, Ігоря Андрухіва, що підвищило імідж навчального закладу.

У лютому 1998 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 112 про створення на базі Івано-Франківського училища міліції Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ. На філію було покладено завдання готувати фахівців на денній формі навчання для підрозділів адміністративної служби міліції освітньо-кваліфікаційного рівня „молодший спеціаліст" за спеціальністю „Правознавство" (термін навчання - 3 роки), а також фахівців на заочній формі освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст" з терміном навчання п’ять років.Наприкінці 200 року ректор Національної академії внутрішніх справ України генерал-полковник міліції Я.Ю.Кондратьєв затвердив Положення про Прикарпатську філію, а у 2001 році навчальний заклад успішно пройшов ліцензування. Рішенням Державної акредитаційної комісії України Прикарпатській філії НАВСУ було надано Державну ліцензію на право провадження освітньої діяльності за спеціальністю 7.060102 „Правоохоронна діяльність" обсягом прийому 100 осіб та спеціальністю 5.060102 „Правоохоронна діяльність" обсягом прийому 200 осіб.

У навчальному закладі пожвавилася культурно-масова робота, міжнародні зв’язки. Так, у 1998 році з ініціативи заступника начальника філії з роботи з особовим складом полковника міліції Василя Іванчука було створено команду „Поліцейська академія", яка тричі ставала переможцем чемпіонату області серед студентських команд КВК, брала участь у Всеукраїнському конкурсі. В тому ж році в училищі  провели  конкурс „Осінній вернісаж", в якому 24 курсантки змагалися у домогосподарських справах. У червні 1999 року педагогічна рада визначила трьох кандидатів на стажування в Німеччині - Байдащука, Лашевича і Царьова. У тому ж році відзначилися курсант В.Сойма, який будучи у канікулярній відпустці затримав трьох злочинців, і третьокурсник В.Солонишин, який під час затримання озброєних злочинців врятував життя працівнику міліції ціною свого здоров’я.

У 2001 році навчальний заклад урочисто відзначив своє 45-річчя. З цієї нагоди на його території було споруджено і освячено каплицю Пресвятої Богородиці Покрови, відкрито музей, проведено Всеукраїнську наукову конференцію „Українське суспільство між минулим і майбутнім".

З метою зближення теорії з практичною діяльністю ОВС практикується організація позанавчальної практики курсантів другого курсу в чергових частинах відділень міліції м.Івано-Франківська, а третього курсу - на громадських пунктах охорони порядку обласного центру. За ініціативою навчального закладу у 2001 році при Івано-Франківському МВ УМВС створено філію кафедри адміністративної діяльності ОВС на громадських засадах. Це дало можливість зміцнити зв’язки навчально-виховного і науково-дослідного процесів з практикою, вивчення передового досвіду роботи, підвищення кваліфікації викладачів і працівників міліції.

Будучи профільним навчальним закладом з підготовки працівників для адміністративної служби міліції, інститут є ініціатором початкової підготовки дільничних інспекторів для УМВС України в івано-Франківській області. Протягом 2001-2002 років тут підготовлено два курси, а у 2003 році дільничні інспектори підвищували свою кваліфікацію за програмою „Шериф".

У травні 2002 року в стінах навчального закладу було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію за участю 62 науковців з Національної академії внутрішніх справ України, Київського, Донецького, Львівського інститутів внутрішніх справ, Запорізького та Одеського юридичних інститутів МВС, Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, практичних підрозділів УМВС України в Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській областях, а також судді Конституційного Суду України професора Михайла Костицького.

У січні 2003 року відбулися перші в історії навчального закладу вибори Ради наукового товариства, яку очолив курсант М.Літинський. Тоді ж курсанти О.Палкуш та І.Андруховець успішно виступили на Всеукраїнській  студентській олімпіаді з правознавства у Чернівцях. У тому ж році відбулась міжнародна науково-практична конференція „Програма гуманітарної підготовки працівників органів внутрішніх справ в умовах європейської інтеграції". У ній брали участь 7 професорів і докторів наук, 47 кандидатів наук з восьми навчальних закладів України та Науково-дослідного інституту і Академії управління МВС Російської Федерації. З метою організації та здійснення наукової роботи на належному рівні у Прикарпатському юридичному інституті НАВСУ створили відділення науково-дослідної роботи та редакційно-видавничої діяльності.

Було започатковано співпрацю з Академією МВС Республіки Білорусь, а також укладено угоду між навчальним закладом  та середньою загально-освітньою школою №21 міста Івано-Франківська про набір до профільного класу з поглибленим вивченням правових дисциплін.

У червні 2003 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 319-р „Про реорганізацію Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України", а наказом МВС України № 851 її реорганізували у Прикарпатський юридичний інститут НАВСУ. Навчальному закладу дозволили здійснювати підготовку для органів внутрішніх справ осіб зі спеціальністю „Правоохоронна діяльність" освітньо-кваліфікаційних рівнів „спеціаліст" та  „молодший спеціаліст". За сприяння керівництва Івано-Франківської облдержадміністрації розпорядженням Кабінету Міністрів України  Прикарпатському юридичному інституту НАВСУ було передано загальновійськовий полігон військової частини 1453 площею 938 гектарів,  на базі якого створено навчально-тренувальний центр „Лисець", а також навчальні корпуси розформованої в Івано-Франківську військової частини. Курсанти першого курсу навчалися і жили в казармі центру, у польових умовах. Для юнаків, які не проходили дійсну строкову армійську службу,  це було своєрідною школою міліцейського гарту.

У цей час досить активно розвивається спортивно-масова робота. Команда навчального закладу щорічно займає перше місце у спартакіаді обласної ради фізкультурно-спортивного товариства „Динамо", в інституті культивуються такі види як службове триборство, кульова стрільба, волейбол. На базі навчального закладу було утворено обласну федерацію боротьби самбо, починає функціонувати відділення в дитячо-юнацькій спортивній школі „Динамо". З 1999 по 2003 роки підготовлено два майстри спорту, 8 кандидатів у майстри спорту та 32 першорозрядники.

Зміцнюються міжнародні зв’язки з навчальними закладами країн СНД. У квітні 2004 року у Прикарпатському юридичному інституті перебували делегації Академії управління МВС Росії та Академії МВС Республіки Білорусь.

Відповідно до наказу МВС України у березні 2004 року навчальний заклад набув статусу Прикарпатського юридичного інституту МВС України. У червні того ж року його ректором було призначено досвідченого професіонала правоохоронної справи генерал-майора міліції Богдана Керницького, котрий очолював УМВС України у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Першими проректорами інституту призначили підполковника міліції Степана Сворака і Мирослава Бучка, проректорами - полковників міліції Михайла Березовського, Миколу Грінчака, Віктора Шимка, підполковника міліції Михайла Нагорняка.

 У 2004 році інститут отримав ліцензію на підготовку спеціалістів за спеціальністю „Правознавство", було організовано перший набір студентів юридичного факультету. Наказом МВС України від 6 вересня 2004 року №1023 при Прикарпатському юридичному інституті МВС України було створено училище професійної підготовки працівників міліції, яке базується у Чернівцях. Відповідно до Статуту воно забезпечує початкову підготовку кандидатів на службу в органи внутрішніх справ на посади рядового і молодшого начальницького складу, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників міліції без зміни освітнього рівня, навчальні збори співробітників ОВС, відбір кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів МВС.

Кінець 2004 року і наступний рік були досить складними не тільки для прикарпатського міліцейського вузу. Під час виборів Президента України у  листопаді 2004-го викладацький склад та курсанти ПЮІ МВС рішуче виступили на захист демократії та права громадян на вільне волевиявлення. Колони курсантів та офіцерів вийшли до площі перед облдержадміністрацією, де відбувався мітинг протесту проти фальсифікацій і висловили свою підтримку. Ректор інституту голова комісії з питань законності та правопорядку Івано-Франківської обласної ради генерал-майор міліції Б.Керницький  підписав звернення до працівників правоохоронних органів краю, а також до Верховного суду України прийняти рішення, яке б повернуло життя українського народу у правове поле.

Протягом наступного року у Прикарпатському юридичному інституті МВС України відбулися суттєві зміни серед викладацького складу. На заслужений відпочинок вийшли понад 20 офіцерів, які мали значний досвід як практичної роботи в органах внутрішніх справ, так педагогічної діяльності. Навчальний заклад пережив кілька етапів реорганізації. В ході реформування відомчої освіти  його спочатку приєднали до Київського національного університету внутрішніх справ України (колишньої Національної академії внутрішніх справ), а у грудні 2005 року він став структурним підрозділом Львівського державного університету внутрішніх справ України. Між цими подіями відбулася ще одна, не менш важлива. Вперше в історії навчального закладу, відповідно до вказівки МВС України та Закону України „Про освіту", відбулося висунення колективом кандидатур на посаду начальника інституту, обговорення їх програм, а потім й  анонімне голосування для визначення рейтингу кожного із претендентів. З урахуванням цих чинників Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко призначив начальником інституту доктора історичних наук професора підполковника міліції Степана Дмитровича Сворака.

За роки свого існування навчальний заклад підготував понад 12 тисяч офіцерів міліції. Він гордиться своїми випускниками, котрі є керівниками обласних управлінь та міськрайвідділів внутрішніх справ України, їх структурних підрозділів, працюють на різних посадах в ОВС країн СНД. Працюючи в різних галузях правничої науки випускники інституту здобули високі вчені звання, стали засновниками провідних наукових шкіл в країні. Це заступник голови Центральної Виборчої Комісії України доктор юридичних наук М.Мельник, начальник кафедри конституційного права Київського національного університету внутрішніх справ України доктор юридичних наук професор А.Колодій та інші. 12 випускникам присвоєно звання „генерал", а один з них - В.Чистяков - займав посаду заступника міністра внутрішніх справ України.

За роки незалежності інститут став одним із провідних навчальних закладів Прикарпаття. Навчально-методична база відповідає усім вимогам для якісної підготовки фахівців-правоохоронців і правників. Це - чотири навчально-лабораторні корпуси з новітнім обладнанням, лекційними залами та комп’ютерними класами, криміналістичний полігон, лінгафонний кабінет.

У Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ України   значна увага акцентується на вихованні особового складу в дусі патріотизму, відданості ідеалам української держави, пошани до її історії та культури. Колектив інституту примножує славні традиції навчального закладу, докладає зусиль для успішного виконання завдань з підготовки висококваліфікованих кадрів для української міліції.

Додати в закладки

share

Оголошення

Продам Костюм Деда Мороза frostik в Одессе.

30.05.2011

Вартість навчання

у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС на 2011-2012 навчальний рік

Докладніше


Новини

24.02.2011

Зустріч з ліцеїстами

Уже стали традиційними змагання між першокурсниками Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ та Прикарпатського військово-спортивного ліцею, які приурочують до Дня захисника Вітчизни. Цього разу в спортивному залі міліцейського інституту змагалися шістдесят юнаків, які мірялися силою, демонстрували свою спритність та військовий вишкіл.

Докладніше


27.01.2011

Навчальний посібник про громадянську культуру студентів

У Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ відбулася презентація навчального посібника «Громадянська культура студентської молоді».

Докладніше


13.12.2010

Інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій

Докладніше


Лічильники відвідувань