Переклад сайту в Google

Ukrainian Belarusian Chinese (Simplified) English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

Відеогалерея

Випуск 2010

Випуск 2010

День знань

Присяга 2010

 

Поточна погода

Івано-Франківськ: Хмарно з проясненнями, 0 °C

Зараз присутні

Зараз присутні 0 користувачів та 2 гостя.

Опитування

Сподобався вам наш сайт?:

Календар

M T W T F S S
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
31
 
 
Додати до календаря
Головна

Навчальні дисципліни кафедри психології та соціальної роботи

Зберегти у PDF Зберегти у PDF

 

 

«ПЕДАГОГІКА»

 

Навчальна дисципліна «Педагогіка» - це система знань про процеси виховання, навчання і розвитку особистості, одна із складових цілісної психолого-педагогічної та правової підготовки майбутніх фахівців, яка покликана сприяти оволодінню ними теоретичних основ сучасної педагогічної науки, розвитку професійного мислення, готувати до усвідомленого оволодіння професійними вміннями та навичками. Впровадження у навчальний процес дисципліни «Педагогіка» зумовлене необхідністю формування загальної та педагогічної культури студента, що вимагає засвоєння, розширення та інтеграції знань з педагогіки, озброєння знаннями про основні цілі, завдання, структуру системи освіти в Україні, сутність, закономірності, тенденції та перспективи виховного та навчального процесів.

Мета даного курсу полягає у формуванні в студентів знань, умінь і навичок виховної та навчальної діяльності, засвоєння основних категорій педагогіки, форм та методів навчання і виховання; розвиток у студентів необхідних особистісних якостей, таких як педагогічна емпатія, перцепція, креативність, особиста відповідальність за свої дії та вчинки тощо.

Предмет дисципліни: суспільні відносини, які виникають у закладах освіти і спрямовані на ефективну реалізацію навчально-виховного процесу, а також регулюються відповідними нормативно-правовими актами.

Складовими мети цієї навчальної дисципліни є:

-       освітня - передбачає становлення сучасного, різнобічно розвиненого фахівця, професійні якості якого визначаються повнотою та системністю знань, засвоєнням основних ідей та причинно-наслідкових зв'язків педагогічної науки; формування умінь використовувати знання, швидко знаходити варіативні способи їх застосування із зміною ситуації; вироблення навичок самостійного аналізу нормативно-правових документів у галузі освіти; розвиток прагнення до постійного вдосконалення професійних знань, умінь і навичок;

-       виховна - формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення педагогічної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати у майбутніх фахівців високий рівень моральної свідомості та педагогічної культури, професійних та особистісних якостей.

Завдання вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни спрямовується на формування у майбутніх фахівців знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійних зобов'язань, які постають на конкретному етапі розвитку українського суспільства. Для цього студент повинен.

 

«ПЕНСІЙНА СПРАВА»

 

Навчальна дисципліна «Пенсійна справа» - це система знань,  яка охоплює сукупність правових норм, що регулюють  відносини в сфері пенсійного забезпечення. Пенсійне право становить найповнішу систему норм, яка може бути визначеною як підгалузь права соціального забезпечення. Це структурне утворення набуло необхідних визначальних ознак підгалузі права.

Мета даного курсу полягає у засвоєнні курсантами знань про Пенсійний фонд та органи, які здійснюють пенсійне забезпечення; трудовий стаж і вислугу років, а також різні види пенсій: за віком, за вислугу років, з інвалідності, на випадок утрати годувальника.

Предмет дисципліни: відносини, які виникають між громадянами і Пенсійним фондом чи іншими державними органа­ми соціального захисту населення з приводу забезпечення цих громадян різними державними трудовими та соціальними пенсія­ми, а також відносини між громадянами та недержавними пенсій­ними фондами з приводу додаткового недержавного пенсійного забезпечення громадян відповідно до пенсійного законодавства України.

Складовими мети цієї навчальної дисципліни є:

-       освітня - передбачає становлення сучасного, різнобічно розвиненого фахівця, професійні якості якого визначаються повнотою та системністю знань, засвоєнням основних ідей та причинно-наслідкових зв'язків; формуванням умінь використовувати знання, швидко знаходити варіативні способи їх застосування із зміною ситуації; виробити навички самостійного аналізу нормативно-правових документів ухвалених у сфері пенсійного забезпечення; виробляти настанови на оволодіння професійними вміннями та навичками.

- виховна - формувати ціннісні орієнтири курсантів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, по­ваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні української дер­жави; формувати в майбутніх фахівців високий рівень моральної свідомості та правової культури, професійних та особистісних якостей.

Завдання вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни спрямовується на формування у майбутніх фахівців знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійних зобов'язань, які постають на конкретному етапі розвитку українського суспільства. Для цього курсант повинен знати:

1)    на понятійному рівні: основні законодавчі та нормативно-правові акти, які ухвалені у сфері пенсійного права та права соціального забезпечення, та є визначальними при наданні послуг щодо пенсійного забезпечення різних видів;

2)    на фундаментальному рівні: поняття і система пенсійного права; джерела пенсійного права; основні принципи пенсійного права; пенсійні правовідносини; трудовий стаж і вислуга років; пенсії за віком; пенсії за вислугу років; пенсії з інвалідності; пенсії на випадок втрати годувальника.

3)    На практично-творчому рівні: роботу Пенсійного фонду України та органів, які здійснюють пенсійне забезпечення.

Вміти:

1)       на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та принципи, які відображають сутність реалізації пенсійного забезпечення в Україні; мати уявлення про функціонування Пенсійного фонду; знати різновиди пенсій та умови їх призначення.

2)       на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєнні знання для розв'язання завдань стосовно визначення права на пенсію та особливості нарахування.

3)       на евристичному рівні: знаходити шляхи розв'язання нетипових задач, які можуть виникати у конкретній ситуації.

4)       на творчому рівні: регулярно збагачувати свої знання новою інформацією, самовдосконалюватися; адаптувати раніше отриманий досвід до конкретних ситуацій, що виникають; розв'язувати професійні завдання самостійно та варіативно; вести науково-дослідну роботу.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни пов'язанні з утвердженням працівниками ОВС у їх професійній діяльності пріоритету загальнолюдських цінностей; поширення правових, національних, моральних та естетичних ідеалів при роботі з клієнтами; повага до їх прав, свобод, честі і гідності.

Місце дисципліни у навчальному процесі. Дисципліна «ПЕНСІЙНА СПРАВА» вивчається разом із дисциплінами «Галузеве законодавство в соціальній роботі», «Кримінально-виконавче право», «Кримінальний процес», «Цивільне право».

Дисципліна ґрунтується на положеннях законів «Про пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про державні виплати сім'ям з дітьми».

Структура дисципліни.

«ПЕНСІЙНА СПРАВА» як навчальна дисципліна складається з дванадцяти основних тем.

 

«СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»

 

Навчальна дисципліна «Соціальна педагогіка» - це система знань яка розкриває провідні шляхи, умови та засоби соціалізації дітей та молоді, роль і місце в цьому процесі різних суспільних інститутів. Впровадження у навчальний процес дисципліни «Соціальна педагогіка» зумовлене необхідністю формування загальної та педагогічної культури курсанта, становлення світогляду, педагогічного професіоналізму, оволодіння методологічними, психолого-педагогічними та методичними основами соціально-педагогічної роботи з людьми різних вікових груп та категорій.

Мета даного курсу полягає розкритті основ соціальної педагогіки як науки про розвиток та формування особистості в соціумі; ознайомленні з технологіями та напрямами соціально-педагогічної діяльності з людьми різних вікових груп; визначенні особливостей соціально-педагогічної діяльності в Україні.

Предмет дисципліни: суспільні відносини, які виникають у процесі соціального виховання дітей та молоді в умовах різних рівнів соціального середовища.

Складовими мети цієї навчальної дисципліни є:

-       освітня - передбачає становлення сучасного, різнобічно розвиненого фахівця, професійні якості якого визначаються повнотою та системністю знань, засвоєнням основних ідей та причинно-наслідкових зв'язків; формуванням умінь використовувати знання, швидко знаходити варіативні способи їх застосування із зміною ситуації; виробити навички самостійного аналізу нормативно-правових документів ухвалених у соціальній сфері; розвивати прагнення до постійного вдосконалення професійних знань, умінь і навичок;

-       виховна - формувати ціннісні орієнтири курсантів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення діяльності соціальних працівників у розбудові та зміцненні української держави; формувати в майбутніх фахівців високий рівень моральної свідомості та психолого-педагогічної культури, професійних та особистісних якостей.

Завдання вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни спрямовується на формування у майбутніх фахівців знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійних зобов'язань, які постають на конкретному етапі розвитку українського суспільства. Для цього курсант повинен знати:

1)    на понятійному рівні: основні законодавчі та нормативно-правові акти, які ухвалені у сфері соціальної роботи, та є визначальними при наданні послуг у різних типах закладів для дітей та молоді;

2)    на фундаментальному рівні: становлення соціальної педагогіки як науки; категорії соціальної педагогіки; процеси розвитку та формування особистості, а також особливості її соціалізації; вплив сімейного середовища на становлення особистості; соціально-педагогічний аспект проблеми девіантної поведінки дітей і підлітків; соціальна робота з людьми похилого віку; волонтерська діяльність як форма недержавної організації соціальної сфери.

3)    На практично-творчому рівні: роботу соціальних служб України; напрями соціально-педагогічної роботи з сім'єю; технології роботи з девіантними дітьми, людьми похилого віку.

Вміти:

1)    на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та категорії, які відображають сутність процесів розвитку та соціалізації особистості; формування дітей та молоді під впливом сімейного середовища; соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки; положення законодавства України, ухваленого у соціальній сфері;

2)    на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєнні знання для розв'язання соціально-педагогічних ситуацій;  планувати та прогнозувати роботу з різними верствами населення, які потребують підтримки працівника ОВС.

3)    на евристичному рівні: знаходити шляхи розв'язання нетипових задач, які можуть виникати при виконанні працівниками ОВС своїх функціональних обов'язків; налагоджувати роботу з дітьми і підлітками девіантної поведінки.

4)    на творчому рівні: регулярно збагачувати свої знання новою інформацією, самовдосконалюватися; адаптувати раніше отриманий досвід до конкретних ситуацій, що виникають; розв'язувати професійні завдання самостійно та варіативно; вести науково-дослідну роботу.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни пов'язанні з утвердженням працівниками ОВС у їх професійній діяльності пріоритету загальнолюдських цінностей; поширення національних, моральних та естетичних ідеалів при роботі з клієнтами; повага до їх прав, свобод, честі і гідності.

Місце дисципліни у навчальному процесі. Дисципліна «СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА» вивчається разом із дисциплінами «Теорія соціальної роботи», «Прикладні методики в соціальній роботі», «Соціальне страхування».

Дисципліна ґрунтується на положеннях законів «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про психіатричну допомогу», Кодекс законів про працю та ін. Для практичної соціальної роботи важливими є закони «Про попередження насильства в сім'ї», «Про охорону дитинства», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», Кодекс про шлюб та сім'ю та ін.

 

«СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ»

 

Навчальна дисципліна «Соціальне страхування» - це система знань про гарантовані державою заходи щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства і дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безплатної медицини. Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

Мета даного курсу полягає у засвоєнні студентами знань про сутність соціального страхування, державне регулювання соціального страхування, а також різні види соціального страхування.

Предмет дисципліни: сукупність основних соціальних ризиків, які можуть загрожувати населенню і спричиняють непрацездатність: тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітність та пологи, догляд за членом сім'ї; постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості, втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування, втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника, виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг.

Складовими мети цієї навчальної дисципліни є:

-                  освітня - передбачає становлення сучасного, різнобічно розвиненого фахівця, професійні якості якого визначаються повнотою та системністю знань, засвоєнням основних ідей та причинно-наслідкових зв'язків; формуванням умінь використовувати знання, швидко знаходити варіативні способи їх застосування із зміною ситуації; виробити навички самостійного аналізу нормативно-правових документів ухвалених у сфері соціального страхування; виробляти настанови на оволодіння професійними вміннями та навичками.

- виховна - формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення соціальної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати в майбутніх фахівців високий рівень моральної свідомості та правової культури, професійних та особистісних якостей.

Завдання вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни спрямовується на формування у майбутніх фахівців знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійних зобов'язань, які постають на конкретному етапі розвитку українського суспільства. Для цього курсант повинен знати:

1)    на понятійному рівні: основні законодавчі та нормативно-правові акти, які ухвалені у сфері соціального страхування, та є визначальними при наданні різного виду страхових послуг;

2)    на фундаментальному рівні: поняття і сутність соціального страхування; державне регулювання соціального страхування; зміст пенсійного страхування; соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття;  медичне страхування.

3)    На практично-творчому рівні: роботу органів, які є відповідальними за надання різного виду страхування.

Вміти:

1)    на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та принципи, які відображають сутність реалізації соціального страхування в Україні; мати уявлення про функціонування Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування; знати види соціального та умови їх надання.

2)    на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєнні знання для розв'язання завдань стосовно визначення умов забезпечення і виплати соціального страхування.

3)    на евристичному рівні: знаходити шляхи розв'язання нетипових задач, які можуть виникати у конкретній ситуації.

4)               на творчому рівні: регулярно збагачувати свої знання новою інформацією, самовдосконалюватися; адаптувати раніше отриманий досвід до конкретних ситуацій, що виникають; розв'язувати професійні завдання самостійно та варіативно; вести науково-дослідну роботу.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни пов'язанні з утвердженням у майбутніх соціальних працівників в їх професійній діяльності пріоритету загальнолюдських цінностей; поширення правових, національних, моральних та естетичних ідеалів при роботі з клієнтами; повага до їх прав, свобод, честі і гідності.

Місце дисципліни у навчальному процесі. Дисципліна «СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ» вивчається разом із дисциплінами «Соціальна статистика», «Соціальна педагогіка», «Соціальна політика в Україні».

Дисципліна ґрунтується на положеннях законів «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про недержавне пенсійне забезпечення».

 

«ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ»

 

Навчальна дисципліна "Організація та правове забезпечення діяльності служб соціальної допомоги в Україні" є спеціальною дисципліною для курсантів напрямку підготовки "Соціальна робота", оскільки в своїй структурі містить правові положення та норми, які визначають особливості здійснення соціальної роботи, правовий статус суб'єктів та об'єктів соціальної роботи, загальні засади соціально-правового статусу окремих категорій громадян, які потребують соціального захисту та опіки, порядок та організацію діяльності соціальних служб.

Мета навчальної дисципліни: сприяти забезпеченню підготовки у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС соціальних працівників високої кваліфікації.

Предмет вивчення даного курсу: сучасна соціальна політика України, яка реалізується у соціальних програмах і в практиці регулювання відносин у суспільстві в інтересах основних соціальних груп населення; правове підґрунтя надання соціальних послуг, пільг та матеріальної допомоги.

Вивчення навчальної дисципліни "Організація та правове забезпечення діяльності служб соціальної допомоги в Україні" передбачає вирішення таких завдань: засвоєння студентами державно-правових понять і категорій, які стосуються сфери соціальної роботи; підготувати майбутніх фахівців до практичної діяльності; сприяти формуванню у студентів вміння орієнтуватися в системі законодавчих актів, які стосуються сфери соціальної роботи, аналізувати й узагальнювати вивчений матеріал; навчити правильно застосовувати у практичній діяльності норми законодавства, яке стосується роботи соціальних працівників; навчити студентів навикам самостійного теоретичного правового мислення в процесі проведення семінарських занять, вмінню творчо аналізувати і узагальнювати державно-правові явища, правильно користуватися науковою літературою.

У процесі оволодіння матеріалом з навчальної дисципліни необхідно здійснювати зв'язки з такими предметами, як право соціального забезпечення, філософія, історія, психологія, політологія, психологія особистості, самоорганізація особистості, соціалізація особистості, соціологія, законодавство України, правознавство, соціальна психологія, психологія управління та ін. Для цього курсант повинен знати:

1) систему соціального законодавства України, основні соціальні акти міжнародної сфери;

2) види та форми соціального забезпечення в Україні, особливості надання різних видів соціальної допомоги;

         3) особливості застосування соціального законодавства;

4) теоретичні дефініції основних понять, категорій соціальної роботи, держави і права;

5) суб'єкти соціальної роботи та їх правовий статус;

6) структуру соціальних послуг в Україні;

7) міжнародні та українські джерела правового регулювання соціальної роботи;

8) особливості право-соціальної роботи з різними категоріями населення в Україні в різному соціальному середовищі;

9) порядок та особливості надання пільг, пенсій тощо.

Вміти:

1) аналізувати соціально-забезпечувальні норми;

2) визначати галузеву приналежність правових норм та відносин, що виникають у процесі набуття, припинення, захисту соціально-забезпечувальних правовідносин;

3) здійснювати тлумачення базових соціальних норм, виявляти системні зв'язки між ними;

4) орієнтуватись у політико-правовому житті держави і в першу чергу соціальній сфері;

5) творчо аналізувати і узагальнювати державно-правові явища;

6) забезпечити правове посередництво, з одного боку, між особистістю і сім'єю, а з іншого, між різними громадськими і державними структурами;

7) правовими засобами впливати на стосунки між людьми та кризові соціальні ситуації;

8) вести організаційно-управлінську роботу, застосовуючи положення національного законодавства;

9) правильно реалізовувати і застосовувати норми національних і міжнародних правових актів, що стосуються соціальної сфери.

 

«ПРИКЛАДНІ МЕТОДИКИ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Прикладні методики в соціальній роботі» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою їхньої професійної компетентності.

Структура навчальної дисципліни включає в себе чотири розділи (модулі): «Загальні засади прикладних методик в соцільній роботі», «Практична психодіагностика особистості», «Діагностика взаємодій», «Прикладні методики діагностики особливостей розвитку особистості». У першому розділі розглядаються загальні засади психодіагностики, психологічна сутність тестів, організація та основні етапи проведення психологічного дослідження, проективні методи, метод контент-аналізу, візуальна діагностика.У другому розділі розглядаються методики вивчення мотиваційної сфери особистості, методики діагностики психічних станів і властивостей особистості, методики вивчення темпераменту і характеру, методики вивчення пам'яті та уваги, методики діагностики здібностей. У третьому розділі розглядаються методики діагностики взаємодій, зокрема: методики вивчення внутрішньогрупових відносин, методики вивчення міжособистісних відносин, методики вивчення компетентності в спілкуванні, методики вивчення внутрішньосімейних стосунків, методики психодіагностики професіонального підбору кадрів. У четвертому розділі подаються методики діагностики особливостей розвитку особистості.

Метою викладання навчальної дисципліни «Прикладні методики в соціальній роботі» є засвоєння прикладних методик й методів в соціальній роботі та їх практичне використання.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх, самоорганізовувати та саморегулювати ефективне використання цих засобів та рух цими шляхами; розвиток мислення майбутніх фахівців; формування практичних навиків майбутнього професіоналізму.

Предметом навчальної дисципліни «Прикладні методики в соціальній роботі» є власне прикладні методики в соціальній роботі.

У процесі вивчення курсу «Прикладні методики в соціальній роботі» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Технології соціальної роботи», «Психодіагностика», «Теорії і методи соціальної роботи» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні:

Знати:

         1) місце і роль прикладних методик соціальної роботи в системі наукових знань;

2) особливості застосування тих чи інших методів та методик у вирішенні соціальних проблем населення;

3) особливості діагностичного матеріалу;

4) особливості методів діагностики мотиваційної сфери та спрямованості особистості;

5) особливості методів діагностики психічних станів і властивостей особистості;

6) особливості методів діагностики типу темпераменту і характеру;

7) особливості методів діагностики пам'яті та уваги;

8) особливості методів діагностики здібностей;

9) особливості методів діагностики особливостей розвитку особистості.

Вміти:

1) застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика;

2)               використовувати сучасні методи та прийоми в соціальній роботі;

3)               доцільно підбирати методи та методики в соціальній роботі з відповідною категорією клієнтів;

4)               аналізувати доцільність використання методів в соціальній роботі;

 

«ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Психологія управління» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою професійної компетентності фахівців автомобільного транспорту.

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Основи психології управління» і «Соціально-психологічні особливості управління». У першому розділі розглядаються предмет, завдання, структура, функції та основні категорії психології управління, методологія і методи психології управління, історія та сучасний стан розвитку психології управління, поняття особистості в психології управління, психологічні особливості керівника, особистість у структурі спільної управлінської діяльності; психологічна структура управлінської діяльності, морально-психологічні засади управління, психологія професіоналізму управління, соціокультурний та етнопсихологічний контекст управлінської діяльності, функції управління. В другому розділі подаються психологічні основи ділового спілкування в управлінні та ведення переговорів, конфлікти в управлінні та шляхи їх розв'язання; цілі й завдання управлінні кадрами, психологічне планування людських ресурсів, психологічні особливості добору кадрів, оцінка діяльності персоналу, психологічні особливості освіти та формування кадрів, психологічне консультування кадрів в організації, психологічна служба в організації; психологічні складові іміджу організації та психологія рекламної діяльності організації.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія управління» є засвоєння особливостей управлінської діяльності та соціально-психологічних особливостей управління.

Завданням даної дисципліни є оволодіння майбутніми фахівцями автомобільного транспорту базових знань з психології управління, необхідних для формування професіоналізму; розвиток професійного мислення майбутніх фахівців; виховання (формування) професійних вмінь та навичок.

Предметом навчальної дисципліни «Психологія управління» є психологічні закономірності управлінської діяльності.

У процесі вивчення курсу «Психологія управління» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Загальна психологія», «Інженерна психологія», «Соціальна психологія», «Психологія праці», «Акмеологія» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу курсанти повинні знати:

-         предмет, завдання, функції, структуру та методи психології управління;

-         історію та сучасний стан розвитку психології управління;

-         теорії особистості та їх використання в управлінській практиці;

-         психологічні якості особистості керівника;

-         управлінські ролі керівника;

-         психологічні особливості стилів керівництва;

-         психологічні типи керівників;

-         психологічні особливості спільної управлінської діяльності;

-         основи управлінської діяльності;

-         особливості ділового спілкування в управлінні;

-         особливості веденні ділових переговорів;

-         особливості конфліктів в управлінні та шляхи їх розв'язання;

-         психологічні особливості управління кадрами;

-         психологічні складові іміджу організації;

-         особливості рекламної діяльності організації.

      У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні вміти:

-          застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика;

-          порівнювати вітчизняний та іноземний досвід соціальної роботи;

-          відрізняти особливості різних стилів керівництва;

-          вести ділові переговори в рамках заданої теми;

-          давати об'єктивну оцінку діяльності керівника;

-          аналізувати конфлікти в організації та шукати шляхи виходу з них;

-          оволодівати способами ділового (управлінського) спілкування;

-          оцінювати діяльність персоналу;

-          створювати імідж організації та застосовувати рекламу;

-          творчо використовувати знання на практиці.

 

«ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою їхньої професійної компетентності.

Навчальний матеріал, що відображає окремі аспекти зарубіжного досвіду соціальної роботи, пов'язаний як з соціальною політикою, так і з безпосередньою соціальною роботою з клієнтами. В основу викладення матеріалу покладений історичний та порівняльний підходи.

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Загальні засади соціальної роботи в зарубіжних країнах» і «Соціальне обслуговування різних груп населення: зарубіжний досвід». У першому розділі розглядаються політичні та соціально-економічні передумови виникнення соціальної роботи як професії, розвиток наукових шкіл і теоретичних моделей  практичної соціальної роботи, особливості професійної підготовки працівників соціальної сфери, сфери зайнятості та етичні проблеми, що виникають у процесі діяльності; моделі соціального захисту населення в європейських країнах та США; організаційні форми соціальної роботи, де визначається роль і місце державних, приватних та добровільних організацій у сфері соціальної роботи. У другому розділі подаються технології соціальної роботи з різними категоріями населення в зарубіжних країнах. Достатньо детально розглядаються служби, що здійснюють допомогу сім'ям і дітям, людям похилого віку, інвалідам, підліткам групи ризику.

Метою викладання навчальної дисципліни «Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах» є засвоєння технологій соціальної роботи в зарубіжних країнах, що покращить осмислення власного досвіду у соціальній роботі та її планування на перспективу.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх, самоорганізовувати та саморегулювати ефективне використання цих засобів та рух цими шляхами; розвиток мислення майбутніх фахівців (аналітичне порівняння технологій соціальної роботи в Україні і за кордоном); виховувати почуття емпатії та толерантності.

Предметом навчальної дисципліни «Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах» є досвід соціальної роботи в зарубіжних країнах.

У процесі вивчення курсу «Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Технології соціальної роботи», «Історія соціальної роботи», «Теорії соціальної роботи» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати:

-         особливості становлення соціальної роботи в зарубіжних країнах;

-         зміст міжнародної інфраструктури соціальної роботи;

-         моделі соціального захисту населення в сучасному світі;

-         специфіку системи соціального захисту населення в США;

-         специфіку соціального захисту населення в країнах Західної Європи;

-         особливості діяльності різних організацій в системі соціального захисту населення в зарубіжних країнах;

-         сутність соціального обслуговування сім'ї та дітей за кордоном;

-         технології соціальної роботи з людьми похилого віку та інвалідами в зарубіжних країнах;

-         технології соціальної роботи з дітьми та підлітками, схильними до правопорушень в країнах Західної Європи і США.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні вміти:

-          застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика;

-          порівнювати вітчизняний та іноземний досвід соціальної роботи;

-          відрізняти особливості технологій соціальної роботи в зарубіжних країнах і в Україні;

-          використовувати набуті знання при розробці технології соціальної роботи з конкретним клієнтом чи групою клієнтів.

-         давати об'єктивну оцінку соціальній політиці й уміти обґрунтовувати альтернативні її варіанти;

-         аналізувати педагогічні явища та формувати власний погляд і оцінку  ідей, концепцій соціальної роботи, а також практичних проблем соціальної освіти в різних країнах світу;

-         оволодівати способами відкритого професійного мислення, при якому засвоюється все доцільне із світової скарбниці досвіду соціальної роботи;

-         оволодіти сукупністю способів, методів, технологій соціального захисту населення, які позитивно зарекомендували себе в зарубіжній практиці;

-         творчо використовувати кращі ідеї соціальної роботи різних країн і народів для ефективної підготовки і функціонування соціальних працівників.

 

«ПСИХОЛОГІЯ»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Психологія» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою професійної компетентності фахівців соціальної роботи

Структура навчальної дисципліни включає в себе чотири розділи (модулі): «Психологія як наука», «Психологія діяльності», «Психічні пізнавальні процеси» і «Індивідуально-психологічні особливості та емоційно-вольова сфера особистості». У першому розділі розглядаються предмет, завдання, структура, функції та основні категорії психології, методологія і методи психології, історія та сучасний стан розвитку психології, поняття особистості в психології. В другому розділі подаються психологічні основи діяльності, психологічні особливості спілкування. У третьому розділі вивчаються психічні пізнавальні процеси, так як: відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, увага, уява, а також психічні стани особистості. У четвертому розділі подаються психологічні властивості особистості та емоційно-вольові процеси особистості, зокрема темперамент, характер, здібності, воля та емоції та почуття.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія» є засвоєння особливостей функціонування психіки та поведінки людини.

Завданням даної дисципліни є оволодіння майбутніми фахівцями соціальної роботи базових знань з психології, необхідних для формування професіоналізму; розвиток професійного мислення майбутніх фахівців; виховання (формування) професійних вмінь та навичок.

Предметом навчальної дисципліни «Психологія» є психологічні закономірності функціонування та розвитку психіки.

У процесі вивчення курсу «Психологія» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Персонологія», «Педагогіка» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати:

-         предмет, завдання, функції, структуру та методи психології;

-         історію та сучасний стан розвитку психології;

-         теорії особистості;

-         психологічні якості особистості;

-         психологічні особливості індивіда;

-         психічні пізнавальні процеси людини;

-         психологічні особливості діяльності;

-         особливості спілкування.

      У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні вміти:

-          застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика;

-          порівнювати вітчизняні та іноземні теорії особистості;

-          відрізняти особливості різних типів темпераменту;

-          давати об'єктивну оцінку діяльності;

-          оволодівати способами ділового та міжособистісного спілкування;

-          оцінювати діяльність з психологічної точки зору;

-          творчо використовувати знання на практиці.

 

«ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

 

Доцільність впровадження у процес професійної підготовки соціальних працівників навчальної дисципліни «Іноваційні методи соціальної роботи» зумовлюється тим, що знання її концептуальних положень є необхідною та важливою складовою їхньої професійної компетентності.

Інноваціні методи соціальної роботи становлять цілком самостійну і незалежну наукову дисципліну яка дає можливість адекватно та послідовно формувати взаємодію соціального працівника з клієнтом виходячи з динамічних характеристик як суб'єкта так і об'єкта. Така система взаємовідносин є найбільш продуктивною та ефективною.

Таким чином, метою викладання навчальної дисципліни «Інноваційні методи соціальної роботи» є засвоєння майбутніми соціальними працівниками основних принципів надання фахової допомоги і взаємодії з проблемними категоріями населення. Розуміння суті як психологічних так і соціологічних процесів, що відбуваються на рівні людської свідомості і можуть перешкоджати позитивній соціалізації людини. На основі чого можна розробляти новітні методи оптимізації адаптації особистості до мінливих умов середовища. Отримані теоретичні знання і практичні навички з предмету „Іноваційні методи соціальної роботи" повинні стати основою для майбутнього творчого пошуку студента в ході фахової діяльності.

Предметом навчальної дисципліни «Інноваційні методи соціальної роботи» є новітні тенденції в системі практичної і теоретичної організації та проведення соціальних заходів, надання допомоги людям, які перебувають у складних життєвих ситуаціях.

У процесі вивчення предмету «Інноваційні методи соціальної роботи» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з «Теорією соціальної роботи», «Практичні методи соціальної роботи», «Технології соціальної роботи», «Соціалізацією особистості».

У результаті засвоєння навчального матеріалу навчальної з дисципліни «Інноваційні методи соціальної роботи»студенти повинні знати:

- суть практичної роботи соціального працівника з різними категоріями клієнтів, орієнтуватися в теоретичних основах найбільш складних та проблемних напрямків взаємодії людини з соціальним оточенням;

- основні наукові підходи до практичного вирішення найбільш гострих та актуальних проблем особистості;

- методи та напрямки оптимізації вже існуючих практичних методів соціальної допомоги;

- новітні досягнення і найближчі перспективи розвитку суміжних наукових дисциплін, а саме, психології, соціології, юриспруденції, медицини;

- проблеми становлення та розвитку особистості виходячи з характеристик теорії систем в контексті конкретних регіонів;

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Інноваційні методи соціальної роботи» студенти повинні вміти:

- аналізувати сутність проблем клієнта виходячи як з об'єктивного стану так і перспектив її динаміки в майбутньому;

- поєднювати елементи практичної роботи в межах конкретних напрямків;

- використовувати і апробовувати різні ефективні методи впливу на особистість і групу в ході вирішення конкретних практичних проблеми;

- індивідуально підходити до роботи з клієнтом застосовуючи принципи творчості та новаторства.

 

«психологія особистості»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Психологія особистості» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою їхньої професійної компетентності.

Структура навчальної дисципліни включає в себе такі складові: особистість та її психологічна характеристика, генетичні та нейрофізіологічні основи особистості та їх трансформації в особистісному життєздійсненні, мотивація особистості та її спрямованість, концепції особистісних рис, психологія поведінки подолання й особистісний досвід, сутнісні аспекти особистості: зрілість, досконалість, творчість, самоактуалізація та просоціальність, власне різні теорії особистості.

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія особистості» є вивчення психологічної сутності особистості та різних теорій особистості.

Завдання даної дисципліни - ознайомити із класичними положеннями психологічної науки про сутність особистості, її структуру, мотивацію та унікальні аспекти функціонування: творчість, самореалізацію, зрілість, психічне здоров'я; створити необхідні умови для опрацювання сучасного досвіду психологічного аналізу особистості,  навички допомоги у вирішенні типових проблем та життєвих завдань окремої особистості; сприяти розвитку психологічної культури самоаналізу та рефлексії, показати засобами теоретичної та експериментальної психології складність психічного життя особистості, розвивати інтерес до самопізнання та застерегти від спрощених поглядів на природу та феноменологію особистості.

Предметом навчальної дисципліни «Психологія особистості» є стійкі закономірності поведінки індивіда, що дозволяють розуміти й оцінювати особистісні риси, передбачати динаміку розвитку та можливі наслідки поведінки, а також психологічні характеристики, якими люди відрізняються один від одного і їх поєднання в особистість. Загалом у вивченні особистості найголовнішими є такі проблеми:

- ідентифікація особистості (визначення особистості);

- компоненти особистості та їх характеристики;

- організація (структура) особистості;

- мотивація особистості;

- розвиток особистості;

- типологія особистості;

- методологія та методи змін і розвитку особистості.

У процесі вивчення курсу «Психологія особистості» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Загальна психологія», «Історія психології», «Зарубіжна психологія» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати:

-         визначення основних понять: індивід, особистість, індивідуальність;

-         різні підходи у визначенні сутності особистості;

-         методи дослідження особистості;

-         структуру особистості;

-         генетичні та нейрофізіологічні основи особистості та їх трансформації в особистісному життєздійсненні;

-         особливості мотиваційної сфери особистості та її спрямованість;

-         суттєві аспекти особистості: зрілість, досконалість, творчість, самоактуалізація та просоціальність.

      У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні вміти:

-          застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика;

-         визначати сутність особистості з точки зору різних наукових підходів;

-         аналізувати різні концепції та теорії особистості;

-         давати оцінку сучасному стану розвитку психології особистості;

-         оволодівати сукупністю дослідницьких методів в психології особистості;

-         розвивати наукове психологічне мислення;

-         творчо використовувати знання на практиці.

 

«соціалізація особистості»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Соціалізація особистості» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою їхньої професійної компетентності.

Структура навчальної дисципліни включає в себе такі розділи: «Теорія соціалізації особистості» і «Дослідження окремих моделей соціалізації особистості». У першому розділі розглядаються класичні та сучасні теоретичні підходи у вирішенні проблем соціалізації особистості, сутність соціалізації, її сфери, стадії, інститути і механізми, соціально-психологічні особливості соціалізації представників різних вікових категорій, вікові кризи і процес соціалізації індивіда. У другому розділі подаються дослідження окремих моделей соціалізації особистості, зокрема політичної, економічної, статево рольової та особливості асоціалізації, десоціалізації і ресоціалізації особистості.

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціалізація особистості» є засвоєння знань з соціалізації особистості та його особливості.

Завданням даної дисципліни є оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань з соціалізації особистості; розвиток мислення майбутніх фахівців соціальної роботи; формування професійних вмінь і навичок. Предметом навчальної дисципліни «Соціалізація особистості» є процес соціалізації.

У процесі вивчення курсу «Соціалізація особистості» необхідно проводити міжпредметні зв'язки з такими навчальними дисциплінами, як: «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Соціальна робота» та ін.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати:

-         особливості процесу соціалізації;

-         класичні та сучасні підходи у вирішенні проблем соціалізації;

-         сфери, стадії, інститути і механізми соціалізації;

-         соціально-психологічні особливості соціалізації представників різних вікових категорій;

-         окремі моделі соціалізації особистості.

      У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні вміти:

-         аналізувати різні підходи у вирішенні проблем соціалізації;

-         давати об'єктивну оцінку процесу соціалізації в сучасних умовах;

-         аналізувати окремі моделі соціалізації особистості;

-         застосовувати набуті знання у процесі самостійного опрацювання наукової літератури;

-         творчо використовувати знання на практиці.

 

«ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

 

Вивчення курсу "Вступ до спеціальності" має важливе теоретичне та прикладне значення для студентів спеціальності "Cоціальна робота" бо допомагає зорієнтуватися у теоретичних основах сучасних соціологічних та психологічних концепцій збагнути їх суть і практичне значення.

Курс дасть змогу отримати початкові знання про розвиток та становлення соціальної служби в умовах сьогодення, проаналізувати логіку зміни поглядів її теоретиків на ті чи інші соціальні явища чи процеси. Осмислити теоретичні концепції соціальних структур та конструктів.

Набуті знання допоможуть студентам краще розуміти ті процеси, що відбуваються в соціальному середовищі, бачити не тільки конкретні факти чи події об'єктивної реальності, а і вміти їх пояснювати та аналізувати виходячи з конкретних наукових концепцій чи теорій. 

Мета навчального курсу "Вступ до спеціальності" - формування загальних уявлень про теорії і практики соціальної роботи, ознайомлення з основними напрямками практичної діяльності і характеристикою конкретних категорій майбутніх клієнтів. У процесі вивчення дисципліни вони повинні оволодіти уміннями і набути навички, що передбачені кваліфікаційними вимогами до підготовки фахівця соціальної сфери.

Завданням курсу є засвоєння основних теоретичних основ практики соціальної роботи в діяльності соціальних служб їх фахівців.

Практичне здійснення соціальної роботи відбувається у єдності з її теоретичним аналізом, прогнозуванням, моделюванням тощо. Саме на ознайомлення з даними процесами і зорієнтоване дослідження даного курсу.

Студенти повинні знати і вміти:

  • зміст та значення соціальної роботи;
  • структуру соціальної роботи;
  • межі компетентності соціального працівника;
  • загальні характеристики майбутніх клієнтів;
  • особливості міжособистісної взаємодії в межах фахової соціальної роботи;
  • орієнтуватися в нормативно-правовій базі соціальної роботи

 

«КОНФЛІКТОЛОГІЯ»

 

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується високою потребою у визнанні різного роду конфліктів та їх ефективному вирішенні. Уникнути конфліктів та їх наслідків неможливо, тому й постала потреба ознайомитися з їхньою суттю, динамікою, досвідом вирішення, прогнозування та запобігання.

Вивчення курсу "Конфліктологія" має велике значення насамперед у професійній підготовці спеціалістів правоохоронних органів, оскільки сама дисципліна має інтегративний характер. Вона збагачується життєвим досвідом і досягненнями усіх галузей науки, розвивається активністю думки, мудрістю сприймання проблеми та розв'язувати їх.

Конфліктологія - це наука про загальні закономірності виникнення і розвитку конфліктів, засоби їх врегулювання і розв'язання.

Знання, які може здобути майбутній правоохоронець, вивчаючи конфліктологію, підвищить його професійну й інтелектуальну компетентність, а вміле їх використання на практиці реально підтвердить, професійну майстерність фахівця.

Мета курсу - висвітлення основних теоретичних питань навчальної програ- ми та відпрацюванні у них вмінь та навичок, їх використання при вирішенні практичних задач міжособистісної взаємодії в процесі професійної діяльності.

Предметом конфліктологічної науки виступає сутність, причини, форми, динаміка соціальних конфліктів та шляхи їх розв'язання і попередження - наближається до предметних проблем юридичної науки і практики ,які під кутом зору правового підходу вивчають юридичні конфлікти.

Під час вивчення курсу " Конфліктологія " курсанти повинні:

а)    знати:

- основні теоретичні поняття і положення конфліктології;

- етапи історичного розвитку конфліктологічної думки;

- провідні концепції поведінки особистості під час конфлікту;

- сучасні методи прогнозування і попередження конфліктів;

- основні технології управління конфліктами.

б)    вміти:

- прогнозувати й попереджувати виникнення конфліктних ситуацій

- здійснювати профілактику конфлікту;

- аналізувати конфліктні ситуації, визначати структуру конфлікт та          

- етапи його розвитку;

-   приймати конструктивні рішення у розв'язанні різних видів конфлікту;

-   використовувати у службовій діяльності знання, отримані у процесі     вивчення даного курсу.

 

«МЕНЕДЖМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

 

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Менеджмент соціальної роботи його зміст, типологія, теоретико-методологічні засади та наукове консультування і проектування в галузі управління соціальною роботою» і «Менеджмент соціальної роботи на макро та мікро рівнях». У першому розділі розглядається концептуальна еволюція, сутність та зміст цього суспільного явища, дається характеристика закономірностей принципів і методів методу соціальної роботи і його типологія. У другому розділі аналізуються управлінські відносини на макро і мікро рівнях системи управління соціальною роботою, розкривається процес менеджменту соціальної роботи, його основні функції та технологічні засади стосовно реалізації стратегічних напрямків соціальної політики в Україні.

Метою викладання навчальної дисципліни «Менеджмент соціальної роботи» є розуміння та засвоєння теоретико-методологічних основ менеджменту, а також закономірностей розвитку його наукових шкіл і концепцій, що дозволяє більш зважено вести пошук нових підходів у сфері менеджменту, і аналізувати їх привабливість та можливість застосування в управлінні соціальною роботою.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійних навичок: організувати відмінну роботу кадрів, підібрати та утримати професійно компетентних, висококультурних, моральних і відповідальних працівників. Від їх організаторських здібностей, комунікабельності, творчого потенціалу, здібностей, професійної підготовленості, сукупності ділових якостей залежить власне успіх всієї діяльності.

Предметом навчальної дисципліни «Менеджмент соціальної роботи» є сукупність взаємопов'язаних певних елементів, таких, як люди, структура, задачі й технології, що зорієнтовані на досягнення різноманітних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища, визначається придатність застосування певних методів управління відповідно до конкретної ситуації.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати: особливості становлення соціальної роботи; зміст інфраструктури соціальної роботи; моделі соціального захисту населення в сучасному світі; специфіку системи соціального захисту населення особливості діяльності різних організацій в системі соціального захисту населення; сутність соціального обслуговування сім'ї та дітей; технології соціальної роботи з людьми похилого віку та інвалідами; технології соціальної роботи з дітьми та підлітками, схильними до правопорушень; природу управлінської праці і процесів менеджменту; нормативно-правову базу та законодавство України, яким регулюється соціальна робота в сфері менеджменту; посадові та функціональні обов'язки менеджера, засоби досягнення цілей і підвищення ефективності роботи організації.

«ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ»

 

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Основи психології» і «Основи педагогіки». У першому розділі висвітлюється предмет психології як науки про закономірності виникнення, функціонування і розвитку психіки людини, надається характеристика форм її прояву - психічних процесів, властивостей, станів. Особлива увага приділяється психології особистості, закономірностям її розвитку, можливостям самовдосконалення і ефективної взаємодії з іншими людьми.

 У другому розділі розкриваються теоретичні і організаційно-практичні проблеми педагогіки. Основна увага приділяється питанням навчання і виховання з використанням різних форм, методів і засобів, найбільш оптимальних на сучасному етапі.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи психології та педагогіки» є вивчення індивідуально-психологічних особливостей людини, мотивації поведінки, її темпераменту і характеру, що покращить процес виховання і освіти, розвитку соціально-активної особистості, підготовки її до життя і праці, громадської діяльності з врахуванням суспільно-економічної ситуації в Україні.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння передачі накопиченого досвіду молодшому поколінню, вміння організувати учбово-виховний процес, який забезпечить засвоєння соціального досвіду і сучасної культури.

Предметом навчальної дисципліни «Основи психології та педагогіки» є теоретичні знання психології,  практичні навички та методичні рекомендації педагогіки в системі навчання України, які впроваджуються в навчальний процес.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студенти повинні знати: завдання психології як науки;основні етапи становлення психологічної науки;специфіку сучасного етапу розвитку психології;методологічні принципи психології; предмет і об'єкт педагогіки; нормативно-правові акти, що регулюють соціально-педагогічну діяльність; галузі педагогіки, та їх зв'язок з іншими науками; методи науково-педагогічних досліджень і специфіку їх застосування; роль і місце педагогіки в системі перепідготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців;особливості застосування методів соціальної роботи; основні поняття дидактики.

 

«СОЦІАЛЬНА ГЕРОНТОЛОГІЯ»

 

"Соціальна геронтологія" як навчальна дисципліна складається з семи основних тем, які читаються у одному змістовому модулі

Дисципліна ґрунтується на принципах ООН по відношенні до перестарілих людей, які були прийняті ГАООН 16 грудня 1991р. (резолюція 46/91); Законах України «Про соціальні послуги», «Про державні і соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Програма навчальної дисципліни розрахована на засвоєння студентами системних теоретичних та практичних підходів до вивчення фізичного і когнітивного розвитку особистості в період пізньої дорослості; вивчення, соціально-психологічних проблем людей похилого віку.

         Метою курсу є ознайомлення майбутніх спецiалiстiв з: бiсоцiальною сутністю старiння i старостi ; старiнням населення як демографічним  процесом у всiх його соцiальних наслідках; соцiальними, медичними, психологiчними проблемами лiтнього та старого вiку; особливостями адаптацiї до пенсійного перiоду життя; можливостями трудової дiяльностi людини в лiтньому вiцi; основами догляду за безпомiчними людьми, а також іншими соцiально-психологiчними та морально-етичними проблемами.        

         Вивчення курсу геронтології спрямоване на засвоєння та формування вмінь та навичок соціально-психологічної підготовки людей до виходу на пенсію, зокрема засвоєння методів ефективного міжособистісного спілкування та способів реабілітації людей похилого віку в умовах сучасного життя. 

 

«СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА»

 

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Аспекти соціальної профілактики в Україні» і «Характеристика видів профілактичної діяльності». У першому модулі розглядаються питання соціальної профілактики як аспекту соціальної політики держави, організаційні основи та планування соціальної профілактики, методи та форми соціально-профілактичної роботи, система соціальної профілактики в практичній діяльності соціальних служб, а також профілактичні заходи по відношенню до злочинності та незайнятості населення України. У другому модулі аналізуються проблеми алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу, захворювань, що передаються статевим шляхом, бездоглядність та безпритульність  в українському суспільстві, віктимології та суїцидальної поведінки серед молоді України, вплив духовних цінностей на вирішення негативних явищ у суспільстві.

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна профілактика» є засвоєння студентами викладеного матеріалу, що покращить осмислення власного досвіду у соціальній роботі та її планування на перспективу, сприятиме  обмеженню поширення окремих негативних явищ, що мають місце в суспільстві чи соціальній групі. Профілактика грунтується на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей та молоді, в їхній поведінці, стані здоров'я, а також в організації життєдіяльності та дозвілля.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для надання підліткам та молоді інформації про наслідки асоціальних дій, вживання різних видів алко-, нарко- та токсичних речовин; роз'яснення правових норм, стосовно різних аспектів асоціальної поведінки; популяризація переваг здорового способу життя; формування у підлітків та молоді навичок культурного проведення дозвілля; створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності.

Предметом навчальної дисципліни «Соціальна профілактика» є комплекс економічних, політичних, правових, медичних, психолого-педагогічних заходів, спрямованих на попередження обмеження, локалізацію негативних явищ у соціальному середовищі.

 

«СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»

 

  Доцільність впровадження у навчальний  процес дисципліни «Соціальна психологія» під час підготовки кадрів вищої кваліфікації, полягає в необхідності глибше пізнати себе, своє оточення та навчитись ефективно з ним взаємодіяти. Саме цьому сприяє відповідний соціально-психологічний тип мислення, певний спосіб сприймання та тлумачення подій, явищ, станів, які соціальний працівник повинен навчитись спостерігати як у собі, так і в найблищому оточенні.

Ставши самостійною наукою на початку XX ст., в наш час соціальна психологія є однією з наук, що динамічно розвиваються. Пояснюється це тим, що з часів свого зародження соціальна психологія почала виконувати  цілком конкретні замовлення  у сфері політики, виробництва, управління, військової справи і так до сьогоднішнього дня. Тому метою даного курсу є формування методичного і пропедевтичного світогляду, бездоганного володіння принципами й засобами методики вищої школи, що, без сумніву, сприятиме відчутному рівневі професійної майстерності науково-педагогічних і спеціальних кадрів вищої кваліфікації, зокрема у соціальній роботі. 

Предмет вивчення даного курсу є вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і вияву реальності, яка формується у процесі суб'єктивного відображення людиною об'єктивних соціальних відносин і соціальних спільностей.

У процесі оволодіння матеріалом з указаної дисципліни мусять здійснюватися зв'язки з психологією, педагогікою, логікою, філософією, історією, педагогічною майстерністю, риторикою, а також з окремими юридичними дисциплінами.

Вивчення дисципліни «Соціальна психологія» має за мету сформувати в студентів (курсантів) не тільки систему знань про предмет  соціальної психології, але й її завдання; теоретично осмислити місце і роль людини, що роз­вивається, у суспільстві, яке також змінюється; виявити конкретні соціально-психологічні характеристики особистості, найпоширеніших її соціально-психологічних типів, комунікативних програм поведінки; дослідити відносини і спілкування, у тому числі в екстремальних і конфліктних умовах, а також у зв'язку з утвердженням у соціумі нової системи цінностей і форм власності; виробити теоретичні основи соціально-психо­логічної діагностики, консультування та надання допо­моги.

Засвоюючи навчальний процес, студенти повинні не тільки отримати певну систему методичних знань, усвідомити закономірності функціонування соціальної майстерності, але й всебічно засвоїти досягнення вітчизняної методично-навчальної думки.

 

 

 

 

«СОЦІАЛЬНА РОБОТА В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ»

 

Вивчається на четвертому курсі протягом сьомого семестру за напрямом "Соціальна робота".

Мета вивчення навчальної дисципліни - сприяти глибокому вивченню студентами теоретико-методичних питань соціальної роботи у сфері зайнятості.

Завдання  дисципліни: сформулювати у студентів стійкі знання соціальної роботи у сфері зайнятості; допомогти студентам набути практичних навичок і вмінь щодо соціальної роботи у сфері зайнятості; сприяти дослідницькій діяльності, розвитку самостійності та відповідальності студентів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: теоретичні основи соціальної роботи у сфері зайнятості; закономірності розвитку ринку праці на Україні; функції, організаційну структуру та особливості юридичного статусу і систем управління служби зайнятості; соціально-економічні наслідки безробіття; особливості рекламної діяльності служб зайнятості; роль соціального партнерства на ринку праці; фінансові системи ринку праці; сучасні тенденції організації зайнятості в Україні.

          Майбутні фахівці за спеціальністю "Соціальна робота" в результаті вивчення дисципліни повинні вміти: практично застосовувати отримані знання, навички та вміння соціальної роботи у сфері зайнятості у соціальній роботі; застосовувати отримані знання, навички у власному вдосконаленні, професійній громадській діяльності.

 

«СОЦІАЛЬНА СТАТИСТИКА»

 

Доцільність впровадження у навчальний процес дисципліни «Соціальна статистика» зумовлюється тим, що знання її основних положень є необхідною та важливою складовою професійної компетентності.

Вивчення основ соціальної статистики має велике значення для майбутніх спеціалістів соціальної сфери і є важливим дослідницьким компонентом їх професійної підготовки.

Структура навчальної дисципліни включає в себе два розділи (модулі): «Предмет, завдання соціальної статистики. Статистика чисельності, складу та рівня життя населення» та «Статистика охорони здоров'я та умов життя населення». У першій частині розглядається предмет і завдання соціальної статистики; статистика численності, складу і соціальної структури населення, сім'ї та домашнього господарства; статистика освіти; статистика трудових ресурсів, зайнятості та умови праці; статистика прибутків і споживання, рівня життя населення. У другій частині - статистика охорони здоров'я та медичного обслуговування; статистика житлових умов та житлово-комунального обслуговування; статистика навколишнього середовища; статистика бюджетів часу населення та дозвілля; статистика суспільного життя і вивчення громадської думки; статистика громадського порядку та безпеки.

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна статистика» є формування у студентів основоположних теоретичних знань соціальної статистики,  також елементарних професійних навичок статистичної діяльності.

Завдання курсу: вивчення предмету і завдань соціальної статистики; ознайомлення із сучасною системою організації статистики; вивчення та засвоєння методів та вимірювання у соціальній статистиці; статистики численності, складу та руху населення; статистики особистості та сім'ї; статистики виробничих сил, рівня і якості життя населення, соціальних умов, доходів населення; ознайомлення та розрахунки статистики використання матеріальних благ та послуг, національного прибутку, соціального забезпечення населення, природоохоронної діяльності, суспільної думки.

Спеціалісти, орієнтовані по закінченні Вузу на роботу у соціальній сфері не зможуть обійтися без теоретичних знань статистики соціальної сфери та практичних навичок розраховувати статистичні дані

 

«СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ»

 

Структура навчальної дисципліни включає в себе: поняття, предмет, метод і систему права соціального забезпечення, правове регулювання державних пенсій, соціально-забезпечувальні правовідносини, державні соціальні стандарти та соціальні гарантії в системі соціального забезпечення, соціальні ризики, організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні, систему страхових допомоги в Україні, державні соціальні допомоги. 

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальне забезпечення населення» є засвоєння принципів функціонування системи соціального забезпечення, що покращить осмислення власного досвіду у соціальній роботі та її планування на перспективу.

Завдання даної дисципліни - оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння та навичок роботи у соціальній сфері, засвоєння системи регулювання суспільних відносин у сфері матеріального забезпечення і соціального обслуговування найбільш незахищених верств населення України.

Предметом навчальної дисципліни «Соціальне забезпечення населення» є сфера соціального забезпечення, як і інші сфери суспільного життя, яка  підлягає правовому регулюванню, тобто відносини між громадянами і державними органами в цій сфері, що складаються, виникають, вимірюються і припиняються під дією норм самостійної галузі права - права соціального забезпечення.

 

        

«СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО»

 

Навчальна дисципліна "Соціальне партнерство" є складовою частиною циклу професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану підготовки  фахівців - соціальних працівників за напрямком підготовки 6.030.101 -"Соціальна робота" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр".

Програма навчальної дисципліни "Соціальне партнерство" розроблена  відповідно до типової навчальної програми підготовки фахівців соціальної сфери, методичних рекомендацій з навчальної дисципліни "Соціальне партнерство" та відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців-соціальних працівників.

Завдання навчального курсу "Соціальне партнерство" - допомогти курсантам з'ясувати сутність проблемних питань теорії та практики соціального партнерства, сформувати у курсантів розуміння зростаючої відповідальності   підприємства  за  розробку  й  реалізацію  своїх  соціальних

програм, постійне поліпшення умов праці й побуту працівників, підвищення якості їхнього трудового життя.

Навчальний процес включає в себе проведення лекційних та семінарських занять.

У результаті вивчення дисципліни курсанти повинні:

знати - основи фактичного матеріалу навчальної дисципліни, досвід світової та вітчизняної теорії та практики реалізації політики соціального партнерства;

вміти - аналізувати,   оцінювати   і   розробляти   комплекс   заходів   щодо дотримання на виробництві практики соціального партнерства, забезпечуючи тим самим захист людини в процесі соціально-виробничих відносин.

 

«СУДОВА ПСИХОЛОГІЯ»

 

«Судова психологія»  як навчальна дисципліна складається з чотирнадцяти основних тем, які читаються у двох змістових модулях.

Дисципліна «Судова психологія» вивчається після дисциплін «Психологія», «Соціальна психологія»,  «Самоорганізація особистості», «Адміністративне право», «Психологія особистості», «Юридична психологія».

Цей спецкурс відноситься до дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, що визначаються за вибором навчального закладу.

Навчальна дисципліна «Судова психологія» - це галузь юридичної психології, яка вивчає закономірності діяльності розслідування, судового розгляду і профілактики злочинів. Основною задачею судової психології є вияснення властивостей особистості учасників слідчого та судового процесу, а також можливостей їх цілеспрямованого формування. Судова психологія досліджує психологічні умови та причини (загальні та часткові) дій злочинців чи самого злочину з метою допомоги винесення справедливого вироку. Це галузь науки, що вивчає особливості прояву закономірностей психічного життя з метою профілактики злочинності, судочинства, виправлення і перевиховання засуджених. Судова психологія досліджує психологічний механізм проникнення у свідомість і укорінення в ній асоціальних поглядів та звичок, процес формування та реалізації злочинних задумів та мотиві, влив особливостей психіки осіб, які беруть участь в судочинстві, на їх позицію по справі, на зміст їх пояснень та рішень тощо.

Метою даного курсу є вироблення у студентів розуміння основних понять таких, як злочинність, особистість правопорушника, її детермінанти, основні форми та види, причини та умови виникнення, способи подолання та профілактики.

Знання з судової психології використовують в криміналістиці при розробці прийомів і тактики слідчих дій (в тому числі пов'язаних із вивченням особистості звинуваченого), при оцінці ефективності мір кримінального покарання та розробці рекомендацій по їх використанню, при розробці мір попередження злочинів і вивченні причин злочинності.

 

«ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

Значущість теорії для практики соціальної роботи обумовлена такими чинниками : теорія є важливим інструментом нагромадження, систематизації знань, поглиблення розуміння дійсності, збагачує практичну діяльність професійним способом мислення, новими ідеями, пізнанням закономірностей, сприяє формулюванню питань, які перебувають поза межами загальновизнаних знань, уявлень, стимулюють науковий пошук. Усі теорії соціальної роботи є соціально сконструйованими, адже на них впливає культура суспільства.

Мета навчального курсу: "Теорії соціальної роботи" - розширення і поглиблення знань основ теорії і практики соціальної роботи, сприяння студентам у набутті певного рівня кваліфікації. У процесі вивчення дисципліни вони повинні оволодіти уміннями і набути навички, що передбачені кваліфікаційними вимогами до підготовки фахівця соціальної сфери.

Завданням курсу є засвоєння теоретичних основ практики соціальної роботи в діяльності соціальних служб їх фахівців, її соціологічні, психологічні, комплексні моделі, різноманітні техніки що використовуються у їх реалізації, здобуття навичок та умінь застосувати їх у практичній діяльності для підвищення конкурентоспроможності фахівця.

Практичне здійснення соціальної роботи відбувається у єдності з її теоретичним аналізом, прогнозуванням, моделюванням тощо. Теорія соціальної роботи це сукупність сформованих у процесі пізнавальної, практичної діяльності уявлень, концепцій, понять, які відображають закони, закономірності, принципи, тенденції розвитку соціальної роботи, обґрунтовують моделі практики і техніки втручання.

Студенти повинні знати і вміти:

  • теоретичні основи соціальної роботи;
  • психологічні, соціологічні і комплексні моделі соціальної роботи;
  • методи соціальної роботи;
  • соціальні технології і методики соціальної роботи;
  • особливості індивідуальної та групової соціальної роботи;
  • уявлення про громаду і роботу в ній;
  • представництва інтересів клієнта в соціальній роботі;
  • застосовувати психологічні знання при вирішенні службових завдань;
  • вміти складати плани догляду;
  • реалізація плану втручання і оцінювання його результатів;
  • ведення професійних записів;
  • проведення консультування в соціальній роботі;
  • планування і підготовка вуличної соціальної роботи;
  • проводити соціальну роботу з дітьми, молоддю, людьми похилого віку, з інвалідами, з бездомними людьми;
  • проведення соціально - психологічних тренінгів;
  • проводити різноманітні форми роботи у групах самодопомоги.

 

«ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

Доцільність впровадження у навчальний  процес дисципліни «Юридична психологія» під час підготовки кадрів правоохоронної системи полягає в необхідності забезпечення вичерпної і всебічної характеристики психіки особистості співвідносно з системою юридичних норм, а також особливостей становлення спеціаліста цього напрямку практичної діяльності.

Метою даного курсу є формування методичного і пропедевтичного світогляду, бездоганного володіння методами впливу на особистість спрямованого як на отримання певного виду інформації так і формування сприятливого соціально позитивного світогляду, що сприятиме повнішій систематизації отриманих знань суміжних правових дисциплін, сприятиме розумінню суті протиправної поведінки виходячи з психічних особливостей особистості.

Предмет вивчення даного курсу: механізми взаємовпливу структурних компонентів психіки особистості на систему права. 

Вивчення дисципліни «Юридична психологія» має за мету сформувати в студентів (курсантів) систему знань про предмет  юридичної психології, її завдання: дослідження психологічних закономірностей впливу права і правоохоронної діяльності як на окрему особистість, групу чи колектив; розробку наукових рекомендацій стосовно підвищення рівня ефективної діяльності та оптимізації роботи правоохоронної системи виходячи з вимог законності та гуманності.

Засвоюючи навчальний процес, студенти (курсанти) повинні не тільки отримати певну систему методичних знань, а й зрозуміти практичне значення функціонування системи "людина - право", при цьому, чітко розуміти теоретичні концепцій як вітчизняних так і зарубіжних авторів пов'язаних з даним явищем.

У результаті засвоєння курсантами навчального матеріалу вони повинні  знати і вміти:

  • Сутність понять «право та мораль».
  • Тенденції, закономірності, принципи розвитку психічних процесів пов'язаних з системою права.
  • Основні психологічні, соціологічні та кримінологічні концепції, що описують системну взаємодію „людина - право".
  • Орієнтуватись в практичних методах роботи.
  • Знати психологічні особливості суб'єктів юриспруденції.
  • Швидко та ефективно визначати характер, форму та види психічних дисфункцій пов'язаних з правоохоронною діяльністю;
  • Розробляти адекватні стратегії поведінки виконуючи свої професійні обов'язки.

 

«ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

 

Вивчення дисципліни має за мету дати майбутньому фахівцю достатній обсяг знань з технологій соціальної роботи, дослідити значущість соціальних технологій, їх основні принципи, визначити теоретичні основи розробки технологій соціальної роботи, добре уявляти які види технологій існують і яку вони мають структуру, як потрібно з усіх чисельних технологій  вибрати саме ту, яка дозволить найбільш ефективно вирішити конкретне професійне завдання.

Головна мета даної дисципліни полягає в тому, щоб розкрити основні питання з даної дисципліни як соціальної системи знань, її категорії і поняття, узагальнити пошукові і практичні напрацювання вітчизняних вчених, і дати картину дії соціальних технологій у різних аспектах життєдіяльності людини та ін. Технології соціальної роботи має на меті охопити найбільш болючі питання сьогодення у соціальній роботі, найбільш вразливі групи населення, що потребують уваги, підтримки і допомоги: інваліди, люди які мають психічні розлади, діти вулиці, обдаровані діти, дорослі і діти що зазнали насильства, проблемні сім'ї, групи ризику, люди похилого віку,  та ін.

Роль і місце навчальної дисципліни визначається наступними факторами: пізнавальними - надати наукові знання в даній галузі; виховними - через формування у студентів розуміння специфіки та особливостей професійної діяльності в галузі соціальної роботи; практичними - застосовувати засвоєні знань у професійній діяльності.

Навчальна дисципліна "Технології соціальної роботи" пов'язана з «Соціальною психологією», «Прикладними методиками соціальної роботи», "Соціальною педагогікою", "Соціологією", "Педагогікою", "Психологією", "Психологією управління правовою соціалізацією, ресоціалізацією і реадаптацією особистості" а також з багатьма іншими гуманітарними та загальнопрофесійними дисциплінами.

У ході практичних і семінарських занять передбачено використання активних методів: метод інтеграції навчальної, наукової і суспільно-корисної діяльності, метод аналітичної спрямованості навчання, метод творчого пошуку, метод спрямованості навчання на практичну діяльність, формування необхідних професійних навиків. Реалізація конкретного методу обумовлена рівнем підготовки студентів, складністю навчального матеріалу, видом занять, наукової і педагогічної підготовки викладача, інформаційно-матеріальним забезпеченням, іншими факторами.

Отримані в ході лекційних та семінарсько-практичних занять знання та вироблені на їх основі вміння та навички  надають можливість майбутньому спеціалісту осмислити  і критично проаналізувати запропоновані технології з тією метою, щоб у своїй професійній діяльності він міг удосконалити їх, а також використати отримані знання  в практичній діяльності при наданні допомоги певним групам клієнтів.

 

«ВУЛИЧНА СОЦІАЛЬНА РОБОТА»

 

Вулична соціальна робота є досить складною за змістом, потребує різнобічних знань, належної методологічної підготовки, уміння фахівця раціонально використовувати свої особистісні ресурси.

На сьогоднішній день у сучасному українському суспільстві ростуть масштаби соціального сирітства неповнолітніх, жорстокого поводження з ними. Безпритульні діти й підлітки уживають спиртні напої, наркотичні, токсичні речовини, бродяжать, здійснюють протиправні дії.  Ще однією з найгостріших соціальних проблем сучасності є вживання наркотичних речовин. Не завжди потенційні клієнти звертаються до соціальних служб по допомогу. У деяких випадках соціальним працівникам доводиться йти до клієнтів самим - у ті місця, де зазвичай перебувають представники соціально вразливих груп. Йдеться переважно про «дітей вулиці», споживачів ін'єкційних наркотиків, бездомних. Ця проблема зумовила появу нового методу роботи, що дістав назву вуличної соціальної роботи.

Тому актуальним у соціальній роботі є використання інноваційних методів соціальними службами для надання послуг своїм клієнтам  на вулиці.

Мета курсу - вивчення особливостей вуличної соціальної роботи з різними групами клієнтів, принципів та критеріїв вибору ефективних методів у наданні їм допомоги.

Завданнями курсу є: вивчення факторів, що зумовлюють  специфічні проблеми особливих груп клієнтів; визначення пріоритетних завдань роботи соціальних працівників в умовах обмеженого часу і ресурсів; ознайомлення з інноваційними формами вуличної соціальної роботи з різними групами клієнтів, оволодіння концептуально-організаційними моделями вуличної соціальної роботи за кордоном, специфікою соціальної роботи з окремими категоріями клієнтів.

Засвоюючи навчальну дисципліну,  студенти повинні не тільки отримати певну систему теоретичних знань, усвідомити закономірності надання соціальної допомоги різним групам клієнтів, але й всебічно застосовувати їх у практичній діяльності.    

У результаті засвоєння  студентами навчального матеріалу вони повинні  знати:

  • основні причини, які зумовлюють процеси виключення з суспільства певних груп людей;
  • психологічні, соціально-педагогічні особливості різних груп клієнтів;
  • методи та форми профілактичної, психолого-корекційної та реабілітаційної роботи з різними категоріями клієнтів.

         У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти  повинні  вміти:

  • використовувати отримані теоретичні знання в практичній вуличній роботі з різними групами клієнтів;
  • вибирати і застосовувати ефективні методи втручання у вуличній роботі з різними категоріями клієнтів;
  • проводити певні форми індивідуальної роботи;
  • визначати способи інтеграції щодо особливих груп клієнтів та оцінювати їх ефективність;
  • володіти прийомами, що підвищують ефективність спілкування.

 

 

«НЕДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ»

 

Курс "Недержавний сектор у соціальній сфері" є логічним доповненням курсів "Теорія соціальної роботи" та "Технології соціальної роботи". Дисципліна поглиблює уявлення про недержавні (неприбуткові) організації. Вагомість та результативність внеску НДО у соціальну роботу обумовлюється специфікою такого феномену громадянського суспільства як "третій сектор".

Метою курсу є надання знань щодо особливостей діяльності НДО, які вирішують проблеми соціальної сфери, види та типи недержавних організацій, особливості менеджменту, показники їх життєздатності, принципи роботи з волонтерами. 

Основні завдання навчальної дисципліни:

-  ознайомити студентів із основними благодійними фондами та організаціями, що мають представництва в Україні;

-   ознайомити з особливостями НДО, які безпосередньо вирішують завдання соціальної роботи: їх види, типи, показники життєздатності, особливості роботи з волонтерами тощо;

-  сформувати вміння аналізувати діяльність НДО соціального спрямування за зазначеними критеріями;

-  ознайомити з діяльністю ресурсних центрів для НДО.

Засвоюючи навчальну дисципліну,  студенти повинні не тільки отримати певну систему теоретичних знань, усвідомити закономірності діяльності НДО соціальної сфери, але й всебічно застосовувати їх у практичній діяльності.

У результаті засвоєння  студентами  навчального матеріалу вони повинні  знати:

  • структуру і принципи діяльності організацій недержавного сектора;
  • основні технології взаємодії у соціальній роботі з НДО;
  • основні напрями соціальної роботи, які впроваджують недержавні організації.

         У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни

знань студенти  повинні  вміти:

  • використовувати можливості недержавного сектора у вирішенні соціальних проблем;

Вивчення курсу «Основи транспортної психології» має важливе значення в професійній підготовці фахівців даної спеціальності, оскільки дозволяє з'ясувати психологічні аспекти забезпечення раціональної організації контролю за безпекою руху. Курс дає змогу ознайомитися з основними психологічними та професійними характеристики особистості, які сприяють ефективній фаховій діяльності в даній галузі. Інженерне забезпечення організації дорожнього руху - важлива складова функціонування автомобільного транспорту, тому вивчення основ транспортної психології допоможе студентам засвоїти  знання про психічну діяльність людини в сучасних транспортних системах, психологічні методи підвищення працездатності людини, збереження її здоров'я та подолання негативних впливів різноманітних факторів зовнішнього середовища.

Вивчення майбутніми спеціалістами основ транспортної психології має бути важливою складовою частиною їх загальної професійної освіти, що сприятиме глибшому розумінню ними принципів діяльності інженера з організації контролю за безпекою дорожнього руху, концентрування особистих зусиль на вирішенні  проблем функціонування транспортної галузі.

Метою дисципліни є поглиблення і вдосконалення психологічних знань, навиків і вмінь студентів, необхідних при вирішенні завдань з забезпечення безпеки дорожнього руху.

Внаслідок вивчення курсу «Основи транспортної психології» слухачі повинні знати:

  • психологічну структуру діяльності з організації контролю за безпекою руху;
  • психологічні аспекти оптимізації професійної діяльності з організації та контролю безпеки руху;
  • особистісні характеристики професійно значущих якостей;
  • психологічні закономірності професійного спілкування (у тому числі в конфліктних ситуаціях);
  • психологічні особливості діяльності в екстремальних ситуаціях ( при ДТП, екологічних катастрофах в транспортних системах тощо).

уміти:

  • визначити фактори навколишнього середовища, які негативно впливають на безпеку руху;
  • використовувати техніку релаксації, методи саморегуляції та самоконтролю для підвищення працездатності та зняття емоційної напруженості;
  • надати першу психологічну допомогу при стресі;
  • провести психологічний аналіз використання засобів пропаганди безпечного дорожнього руху.

 

Додати в закладки

share

Оголошення

Новый год 2018 в карелии где отдохнуть в карелии на новый год.

30.05.2011

Вартість навчання

у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС на 2011-2012 навчальний рік

Докладніше


Новини

24.02.2011

Зустріч з ліцеїстами

Уже стали традиційними змагання між першокурсниками Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ та Прикарпатського військово-спортивного ліцею, які приурочують до Дня захисника Вітчизни. Цього разу в спортивному залі міліцейського інституту змагалися шістдесят юнаків, які мірялися силою, демонстрували свою спритність та військовий вишкіл.

Докладніше


27.01.2011

Навчальний посібник про громадянську культуру студентів

У Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ відбулася презентація навчального посібника «Громадянська культура студентської молоді».

Докладніше


13.12.2010

Інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій

Докладніше


Лічильники відвідувань